Варшавський договір 1955 року про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, багатосторонній оборонний союзний договір між європейськими державами.

Підписано з Албанією (з 1962 участі у здійсненні Варшавського договору не приймала і в 1968 в односторонньому порядку денонсувала договір), Болгарією, Угорщиною, НДР, Польщею, Румунією, СРСР і Чехословаччиною 14 травня 1955 на Варшавському нараді європейських держав по забезпеченню миру та безпеки в Європі. Набрав чинності 5 червня 1955 року. Підписання варшавського договору стало відповіддю на посилення загрози з боку створеного в 1949 військово-політичного блоку НАТО.

Договір складається з преамбули та 11 статей. Характерна риса Варшавського договору полягає в тому, що він носить оборонний характер, він не спрямований проти інших держав. Його завдання – мобілізувати всі миролюбні сили, зокрема шляхом створення системи колективної безпеки в Європі, для забезпечення загального миру. Учасники договору зобов'язалися домагатися побудови світу без війни.

Сторони зобов'язалися не брати участі в коаліціях та союзах і не укладати угод, цілі яких суперечать цілям Варшавського договору (ст. 7).
Основними принципами Варшавського договору є: повага рівноправності, незалежності й національного суверенітету всіх країн-учасниць, невтручання у внутрішні справи, товариська взаємодопомога і соціалістичний інтернаціоналізм. Всі статті Варшавського договору спрямовані на реалізацію цілей договору у відповідності з цими принципами.

У разі збройного нападу на одного або кількох учасників Варшавського договору кожна із сторін зобов'язана надати стороні що зазнала нападу негайну допомогу, індивідуально чи спільно, включаючи застосування збройної сили. Про вжиті заходи повинно бути повідомлено Раді Безпеки ООН (ст. 4).
Варшавський договір відкритий для приєднання інших держав, які висловлять готовність сприяти об'єднанню зусиль миролюбних держав з метою забезпечення миру і безпеки. Приєднання можливе за згодою учасників Варшавського договору (ст. 9).
На основі Варшавського договору організується політичне співробітництво його учасників, головним чином шляхом координації їхньої зовнішньої політики, співпраці в галузі оборони; визначаються основні напрями подальшого розвитку і зміцнення економічного і культурного співробітництва.

Головним органом Організації Варшавського договору є Політичний консультативний комітет (ПКК), що розглядає найважливіші політичні, військові та інші проблеми співробітництва учасників договору.
Варшавський договір у 1955 році був укладений строком на 20 років. Оскільки сторони не заявили про своє бажання денонсувати його, дія договору на підставі ст. 11 автоматично було продовжено ще на 10 років. У квітні 1985 був підписаний Протокол про продовження терміну дії Варшавського договору на наступні 20 років.

1 липня 1991 року в Празі Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина підписали протокол про припинення чинності Варшавського договору.