Багато кому з працівників, за основним місцем роботи, пропонують укладати цивільно-правові угоди, не дивлячись на те, що такі працівники вже працюють.
Тому знання Вами основних моментів щодо правильного працевлаштування допоможе Вам у майбутньому запобігти негативних наслідків та суперечок з роботодавцем (замовником).

Згідно з чинним законодавством, перед тим як працівника приймають на роботу, йому мають надати ознайомитися із наказом під підпис, за яким його зарахували до штату працівників. Умови, на яких Вас приймають на роботу, мали б бути прописані в угоді між Вами та роботодавцем. Істотними умовами договору в даному випадку будуть умови щодо прав та обов’язків сторін та головне Ваші гарантії.

Якщо Ви не підписували індивідуальну угоду з роботодавцем, то мали б чути про колективний договір, умови якого розповсюджуються на всіх працівників що приймаються на роботу до підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Такий договір підписується між адміністрацією (директором, головним бухгалтером) та профспілкою (заступник директора або інша уповноважена на це колективом особа.). Кожен працівник має право ознайомитися з цим документом, внести свої корективи (якщо такі є).

В даному випадку на всіх працівників розповсюджуються умови колективного договору, який прийнятий у відповідності до Кодексу законів про працю та інших нормативних актів що регулюють трудові взаємовідносини.
Якщо Вас не ознайомили з наказом про прийняття на роботу, ні слова не сказали про колективний договір а також не внесли ніякого запису до трудової книжки – доказів того, що Вас справді офіційно працевлаштували на роботу, немає.

Потенційні роботодавці пропонують підписувати сьогодні цивільно-правові договори. Укладення, виконання та припинення (розірвання) такого договору регулюється цивільним законодавством, а трудового договору — законодавством про працю. Отже, до одного виду договору не можна застосовувати норми, що регулюють інший вид договору.

Неправомірним буде і відрахування податку з ваших доходів (у разі підписання з Вам цивільно-правового договору). У такому договорі повинно бути прописано, що з Вас не утримують кошти в жоден фонд – то і знімати гроші із зарплатні ніхто не має права. Адже фактично Ви отримуєте плату, скажімо за надані Вами послуги, з якої і відраховуються усі податки. Тож це Ваша справа – декларувати його у податковій чи ні (Ви ж не держслужбовець, і не претендуєте на цю посаду).

Отже, аби пересвідчитися у тому чи маєте Ви соціальні гарантії, вимагайте, щоб Вам надали:
-   наказ про офіційне зарахування Вас на роботу;
-   колективний договір;
-  трудову книжку (щоб Ви на власні очі побачили відмітку про зарахування Вас на роботу).

За таких обставин варто розподілити два моменти що регулюють правовідносини між роботодавцем (замовником) та працівником (виконавцем), за яким Ви можете працювати (надавати послуги).

Перший. Якщо ж роботодавець надасть докази того, що Вас офіційно працевлаштовано і Ви маєте усі права, передбачені Трудовим кодексом України, то й на Вас теж розповсюджуються умови колективного договору (звісно якщо такий є).

Другий. Основним уточненням має бути, що цивільно-правова угода регулює лише ті відносини між роботодавцем та працівником, які не прописані в Трудовому кодексі України, а регулюються Цивільним кодексом України, відповідно до якого Ваш обов’язок (як виконавця за договором) – надати послуги, обов’язок замовника – прийняти та оплатити їх.

Будьте уважні в такому випадку та у разі виникнення у вас сумніву щодо правильного Вашого працевлаштування – порадьтесь у знайомого юриста з даного питання.