до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області
19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул.. Шевченка, 76
Позивач: Бром Вікторія Борисівна
місцепроживання:
19700, Черкаська обл., Золотоніській р-н,
м. Золотоноша, вул. Слави, 12,
м.тел.: (093) 660-42-38
Відповідач 1: ВАТ
Всеукраїнський Акціонерний Банк
Філія № 2 Черкаської філії
ВАТ «ВіЕйБі Банк»
місцезнаходження:
19700, м. Черкаська обл. м. Золотоноша,
вул. Шевченка, 68 а
Відповідач 2: Клімова Наталія Валеріївна
місцепроживання:
19700, Черкаська обл., Золотоніській р-н,
м. Золотоноша, вул. Трофімова, 1, кв. 16
Ціна позову: не визначена
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання недійсним договору
та переведення прав та обов’язків
08.12.2008р. ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк Філія № 2 Черкаської філії ВАТ «ВіЕйБі Банку» (Відповідач 1) на підставі кредитного договору № 123/2sk надав мені, Бром В.Б. споживчий кредит у сумі 20800 грн. строком користування до 08.12.2011р. (додаток -1).
Підписання даного договору відбувалося за проханням Клімової Наталії Валеріївни (Відповідач 2) до мене, оскільки Відповідач 2 мала намір розпочати власний бізнес. При цьому Відповідач 2 постійно мене просила про отримання кредиту, вказувала що обов’язково його поверне з урахуванням всіх умов підписаних мною документів та враховуючи наші дружні відносини, які існували на той час, Відповідачу 2 вдалося вчинити дії стосовно мене, що призвели до надання Відповідачем 1 на моє ім’я даного кредиту.
Лише у січні місяці 2009р., коли Відповідач 2 перестала так часто зі мною спілкуватися, як це вона робила до надання Відповідачем 1 кредиту, я зрозуміла що була обманута Відповідачем 2 та попросила Відповідача 2 надати мені письмову розписку. 09.01.2009р. Відповідач 2, надала мені розписку в якій йдеться зокрема про те, що кредит мною (Клімовою Наталією Валеріївною) був взятий у Відповідача 1 але для мене. Також в даній розписці Відповідач 2 вказала, що по договору № 123/2sk від 08.12.2008р. нею банку виплачена відповідна сума. Дана розписка була складена у присутності двох свідків (додаток 2).
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2009р. у справі № 2-777/2009, було встановлено що даний кредит був отриманий мною для передачі його у борг Клімовій Н.В. і остання цього в судовому засіданні не заперечувала. На підтвердження укладення договору позики Клімова Н.В. 09.01.2009р. добровільно у присутності двох свідків, видала позивачці розписку. Із представлених суду матеріалів встановлено, що Клімова Н.В. умови договору виконала частково і по листопад 2008 року заборгованість по процентам за кредитом була погашена. Дане рішення набрало законної сили (додаток - 3). Тобто вбачається, що сплату за погашення кредиту здійснювала саме Відповідач 2.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, Відповідач 2 шляхом особистої сплати відповідної грошової суми в рахунок сплати боргу за договором № 123/2sk від 08.12.2008р. особисто здійснювала виконання обов’язку повернення кредиту за вказаним договором та за рахунок власних коштів, а Відповідач 1 прийняв таку суму коштів та не вимагав від мене доказів сплати коштів за кредит.
Моє волевиявлення на підписання договору № 123/2sk від 08.12.2008р. не було вільним та не відповідало моїй внутрішній волі.
Підписаний мною договір № 123/2sk від 08.12.2008р. не відповідає принципу свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Чинне законодавство України передбачає вимоги, які є необхідними для чинності правочину, викладені в ст. 203 ЦК.
Згідно з правилом ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, то згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин), а не таким, що є неукладеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими-ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК).
Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж установлено договором (ч. 1 ст. 1051 ЦК).
Вважаю за необхідно звернути увагу на проголошену ст. 204 ЦК презумпцію правомірності правочину, яка може бути спростована не шляхом визнання його судом неукладеним, а за позовом про визнання його судом недійсним з підстав, установлених законом. Такі підстави що установлені законом, мною викладені у даному позові.
Надана Відповідачем 1 грошова сума фактична не була отримана мною, оскільки була одразу передана для відповідних потреб Відповідачу 2, яка шляхом обману, заволоділа наданою Відповідачем 1 грошовою сумою, що й підтверджується рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2009р. у справі № 2-777/2009. Відповідач 2 особисто здійснюючи сплату Відповідачу 1 грошових коштів за договором № 123/2sk від 08.12.2008р. фактично добровільно виконував зобов’язання за кредитним договором, що дає всі підстави стверджувати про можливість переведення та покладення моїх прав та обов’язків за договором № 123/2sk від 08.12.2008р. на Відповідача 2.
Враховуючи все вищевикладене та на підставі ст.ст. 16, 203, 204, 229, 230, ч.3 ст. 215, ч. 1,2 ст. 1046, ч. 1 ст. 1051 ЦК України, ст.ст. 3, 119, 120 ЦПК України
ПРОШУ:
1) Задовольнити позов в повному об’ємі;
2) Кредитний договір № 123/2sk від 08.12.2008р. визнати недійсним;
3) Мої права та обов’язки за кредитним договором № 123/2sk від 08.12.2008р. перевести на Відповідача 2 по справі;
4) Судові витрати (сплата державного мита ти витрати з ІТЗ) стягнути на мою користь з Відповідача 2.
Додатки:
1) Квитанція про сплату держмита ¬ тільки суду;
2) Квитанція про сплату ІТЗ розгляду справи ¬ тільки суду;
3) Кредитний договір № 123/2sk від 08.12.2008р. ¬ на 6 арк.;
4) Розписка від 09.01.2009 р. ¬ на 1 арк.;
5) Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.12.2009р. у справі № 2-777/2009. ¬ на 1 арк.;
6) Примірники позовних заяв з додатками відповідачам по справі.
«____»______________2011р. В.Б.Бром
Примітка до позовної заяви про заміну сторони у зобов'язанні:
1. Як Ви зрозуміли данний позов є достатньо "хибним" в тому плані, що він подається для з'ясування позиції та думки інших Сторін.
2. Пам'ятайте, що відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Тому рішення суду, у разі задоволення позову, може бути скасоване апеляцією.