До Черкаського районного суду

Черкаської області

18015, м. Черкаси вул. Гоголя, 316

 

Позивач: Іваненко Лариса Федорівна

18000, м. Черкаси, вул. Шевченка, 8, кв. 120

 

Відповідач 1: Відкрите акціонерне товариство

"ВТБ Банк" в особі Черкаської філії

18002, м. Черкаси,

вул. Байди Вишневецького, 47

 

Відповідач 2: Іваненко Іван Іванович

19604, с. Червона Слобода,

вул. Лесі Українки, 1 Черкаського району

 

ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання договору поруки недійсним із моменту підписання

29 лютого 2008 року між мною, моїм чоловіком, Іваненком Іваном Івановичем та відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк було укладено договір поруки. Предметом даного договору були відносини з приводу моєї поруки за виконання зобов'язань по кредитному договору, який був укладений між Відповідачем та моїм чоловіком.

Вважаю, що даний договір був укладений із значними порушеннями чинного законодавства і є підстави для визнання його недійсним.
Порядок визнання договорів недійсними передбачений статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А статтею 203 встановлено, що:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вважаю, що договір суперечить п.2, п.3 та п.6 даної статті.

По-перше. Я, як сторона договору, на час укладення договору не володіла у повному обсязі дієздатністю, як це передбачено статтею 30 Цивільного кодексу (цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними). На момент підписання договору поруки я перебувала на 9-му місяці вагітності, майже весь час я перебувала в лікарні. Це обмежувало мою здатність до усвідомлення своїх дій. Фактично я взагалі не розуміла, що відбувається. Мені просто приніс представник банку разом із моїм чоловіком Іваненком Іваном Івановичем (відповідачем 2) підписати якийсь документ.

По-друге. Зараз, при аналізі документів, які в мене є наявні я прийшла до висновку, що представник банку, який підписував договір, не надав документів, які би уповноважували його підписувати договори від імені відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк". На усні вимоги надати такі документи Відповідач 1 відмовляється відповідати. Тому є підстави вважати, що особа, яка підписувала договір, не була повноважною це робити. В зв'язку із цим подаю відповідну заяву про витребування доказів.

По-третє. Підписаний договір поруки не був виявом моєї внутрішньої волі. Оскільки на той час я була не тільки у важкому фізичному та психологічному стані. Моє матеріальне становище було важким. А із пояснень представника банку цей договір його покращить. При теперішніх умовах та повному розумінні цього договору я би цей договір не підписала.

По-четверте. Не повністю розуміючи що відбувається, підписавши договір поруки, я поставила в тяжке матеріальне становище свою дитину.

Статтею 15 Цивільного кодексу, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Оскільки  договір поруки № 02-08.01-п призвів до тяжкого матеріального становища в мене та моєї малолітньої дитини вважаю, що є підстави для захисту своїх прав способом визнання такого договору недійсним.

По-п'яте. Відповідно до статті 233 Цивільного кодексу України правочин може бути визнаний недійсним, якщо його вчинено під впливом тяжкої для неї обставини. На момент підписання договорів я із чоловіком не мали власного житла. Проживали ми в батьків мого чоловіка – Іваненка Івана Васильовича. Крім нас в будинку батьків проживало ще четверо чоловік. Оскільки я мала народити дитину, то батьки сказали нам, щоб ми шукали власне житло.

На підставі вищенаведеного та у відповідності до статей 15, 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 3, 15 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду;

2. Визнати договір поруки № 02-08.01-п від 29 лютого 2008 року недійсним із моменту підписання.

Додатки:

1. Копія договору поруки;

2. Копія паспорту;

3. Копія ідентифікаційного коду;

4. Копія довідки із лікарні;

5. Копія свідоцтва про народження дитини;

6. Квитанція про сплату державного мита;

7. Квитанція про сплату витрат інформаційно-технічного забезпечення суду;

8. Копія Позовної заяви для суду та відповідачів.

"___"____________ 2010 року

 

Представник за довіреністю                 С.М. Гартингер

Примітка до зустрічної позовної заяви:

1. Дана зустрічна позовна заява була подана із подвійною метою. По-перше, щоб, по можливості, уникнути цивільної відповідальності поручителю. По-друге, щоб затягнути час розгляду вказаної справи та надати час знайти заборговані кошти.