КОМУ____________
ВІД_____________
ЗАЯВА
В зв’язку з отриманням «__» _____2022р Повідомлення за Вашим підписом «Про обов’язкове профілактичне щеплення проти COVID-19», в якому мене попереджено про можливе відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з посиланням на ст. 46 КЗпП та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-111 від 06.04.2000р в разі непред’явлення документу, що підтверджує вакцинацію, повідомляю про особисту незгоду по суті Повідомлення з нижчевикладених причин.
1. Очевидна суперечливість та невідповідність вимог про примусову вакцинацію ряду статей Конституції України, як закону прямої дії (ст. 8) і найвищої юридичної сили, згідно з яким всі інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України. Всі органи держаної влади, місцевого самоврядування, посадові особи та громадяни зобов’язані діяти в межах та у спосіб, передбачений Конституцією, і не можуть виходити за межі норм Конституції. Відповідно Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1993р., якщо діючий закон чи нормативно-правовий акт суперечить Конституції України, в усіх випадках слід безпосередньо керуватись статтями Конституції, як актом прямої дії. Ніхто не має права виконувати постанови. розпорядження та накази, що суперечать Конституції (ст. 19 Конституції України) Порушення цієї статті тягне за собою юридичну відповідальність згідно зі статтею 60 Конституції України, а також кримінальну відповідальність згідно частині 4, ст.41 Кримінального кодексу України.
Це стосується всіх громадян країни, в тому числі посадових осіб всіх рівнів, і особливо посадових осіб, що чинять тиск на громадян з метою примусового виконання законів, постанов та інших нормативно-правових актів, що суперечать статтям Конституції України.
2. Законами України передбачений перелік обов’язкових щеплень, до якого НЕ ВХОДИТЬ, як обов’язкове, щеплення ід COVID-19 (ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст.27 Закону «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», календар профілактичних щеплень, затверджений Наказом МОЗ України №595 від 16.11.2011 у редакції МОЗ України №551 від 11.08.2014р, зареєстрований Міністерством юстиції за №1237/2604 від 13.04. 2014р).
Постанова №1236 від 9.12.2021 « Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами, внесеними Постановою КМУ №1096 від 20.10.2021р, про введення карантину, на яку Ви посилаєтесь у Повідомленні, являється незаконною і не підлягає виконанню, оскільки була прийнята з грубими процедурними порушеннями .
Введення карантину, що не суперечить Конституції України, проводиться наступними процедурними діями, що є обов’язковими і хронологічними: введення надзвичайного стану Указом Президента України; затвердження Указу Верховною Радою і набування його чинності; подання Головним санітарним лікарем звернення в МОЗ України про необхідність введення карантину; далі порушення Міністерством охорони здоров’я перед КМУ питання про встановлення карантину; встановлення карантину відповідним рішенням КМУ. Карантин набуває чинності. Виходячи з цього, фактично надзвичайний стан в країні не був встановлений, то в правовому полі чинного законодавства і карантин не введено.
Оскільки наказ МОЗ України №153 від 04.10.2021р «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням» затверджено на період дії карантину, введеного Постановою КМУ №1236 від 09.12.2021р у незаконний спосіб, то й наказ МОЗ №2153 від 04.10.2021р являється незаконним і не підлягає виконанню. Згідно ст. 19 та ст.60 Конституції України жодний орган чи посадова особа не можуть вимагати у громадян виконання постанов уряду про введення карантину, і громадяни мають законне право відмовитись від виконання наказу МОЗ України №2153 від 04.10.2021р
В свою чергу тиск з боку адміністративних органів, що супроводжується погрозами відсторонення від роботи, являється протизаконним і підпадає під дію статей Конституції та Кримінального кодексу України.
3. Щодо безпечності та добровільності вакцинації з боку державних органів допущено цілий ряд порушень статей Конституції. Так, на запити громадян до МОЗ України отримана відповідь Секретаріату КМУ, яка підтверджує відсутність у «Державного експертного центру МОЗ України» станом на сьогодні даних про завершення клінічних випробувань зареєстрованих в Україні вакцин для профілактики COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Доступ громадян до будь-якої інформації щодо безпеки і можливих ризиків вакцинації відсутній, всі матеріали утаємничені під грифом таємно. Що є порушенням ст..123 Закону №1645-111 від 06.04.2000р «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. 42 і 43 Закону №2801-Х11 від 19.11.1992р «Основи законодавства про охорону здоров’я» про обов’язковість отримання відповідної інформативної згоди пацієнтів на будь-яке медичне втручання. Крім того, оскільки вакцини знаходяться в стадії клінічного випробування на пацієнтах з метою дослідження їх для оцінки на ефективність та безпечність , то згідно зі ст. 3, ст. 28 Конституції України будь-які клінічні випробування на громадянах лікарських засобів без їх вільної згоди, з застосуванням засобів примусу, в тому числі і погрозами відсторонення від роботи, є протизаконними .
4. КЗпП, як і ніякими іншими документами, не передбачена обов’язковість сертифікатів про вакцинацію чи ПЛР тестів, оскільки це конфіденційна інформація і є медичною таємницею, що захищається законом і підлягає розголошенню лише за рішенням суду. Вимоги адміністрації пред’явити подібні документи, спроби звільнити працівників у разі відмови є незаконними і являються грубим порушенням ст..43 Конституції, а також ст..46 КЗпП, що містить умови відсторонення працівників від роботи, але не містить норми про необхідність мати щеплення від коронавірусної інфекції.
Також звертаю Вашу увагу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28.12.201р у справі №501/4438/21 (з рішенням можна ознайомитись за посиланням https: //reyestr.court.gov.ua/Review/102274193), що поновив на роботі незаконно відсторонену адміністрацією громадянку, що відмовилась від вакцинування, з виплатою їй середньої заробітної плати. В рішенні суду є достатнє обґрунтування незаконності звільнення громадянки, і як наслідок, поновлення її на посаді з посиланнями на порушені статті Конституції та законів України.
Виходячи з перерахованого, я не приймаю та заперечую…………(далі за текстом заяви);
Додаток:
1. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28.12.201р у справі №501/4438/21.
ПІП ____________ 23/01/2022 р.