Касаційна скарга – це письмовий документ, який подається до суду вищої інстанції з метою оскарження рішення суду нижчої інстанції. Касаційна скарга може бути подана лише на рішення суду апеляційної інстанції.

Щоб подати касаційну скаргу, необхідно дотримуватися наступних кроків:

1. Підготувати касаційну скаргу. Касаційна скарга повинна містити такі реквізити:

o назва суду, до якого подається касаційна скарга;
o номер справи, яка розглядається судом апеляційної інстанції;
o дата, коли було ухвалене рішення суду апеляційної інстанції;
o прізвища, імена та по батькові осіб, які беруть участь у справі;
o предмет спору;
o вимоги касаційної скарги;
o обґрунтування касаційної скарги;
o перелік доказів, які додаються до касаційної скарги.

2. Сплатити судовий збір.

3. Надіслати касаційну скаргу до суду вищої інстанції. Касаційна скарга може бути надіслана поштою або передана особисто секретарю суду.

Касаційна скарга повинна бути розглянута судом вищої інстанції протягом 2 місяців з дня її надходження до суду. Суд вищої інстанції має право:

• залишити касаційну скаргу без розгляду;
• скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції;
• скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення по справі;
• змінити рішення суду апеляційної інстанції.

До Верховного суду України

Відповідач:

Позивач:
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570
Адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д
Телефони: (056) 789 60 21, 3700
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

КАСАЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року у справі № _____

28.03.2023 року ухвалою Київського апеляційного суду, у справі №_____ про стягнення заборгованості, за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» (надалі Позивач) до _____(надалі Відповідач), Відповідачу було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29.01.2019 року.

Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року, вона набирає сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

В зв’язку з тим, що Відповідач не отримувала ухвалу Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року та їй було невідомо про ухвалення рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, Відповідач була позбавлена можливості вчасно подати касаційну скаргу на вказану ухвалу. Відповідач вважає, що має поважні підстави для поновлення строків на оскарження вказаної ухвали та просить суд поновити цей строк (заява про поновлення строків додається до касаційної скарги).

 

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду касаційної скарги Позивача на постанову Київського апеляційного суду від 15.12.2021 року у справі №_____, Верховним Судом України було складено постанову від 08.02.2023 року, якою справу №_____ направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження. Київський апеляційний суд при прийнятті оскаржуваної ухвали керувався наступним:

І. Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

ІІ. Відповідач брала участь у розгляді справи, як особисто, так і через представників. Відповідач неодноразово брала участь у судових засіданнях (востаннє була присутня у судовому засіданні 03 жовтня 2018 року), знайомилася з матеріалами справи та подавала до суду процесуальні документи, а отже, їй достовірно було відомо про розгляд справи судом.

ІІІ. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва ухвалено 29.01.2019 року, а станом справи Відповідач поцікавилася 01.07.2021 року.

ІV. ЄСПЛ у справах «SVITLANA NAUMENKO v. UKRAINE», «TREGUBENKO v. UKRAINE», «PRAVEDNA v. RUSSIA», «ZHELTYAKOV v. UKRAINE» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

V. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

VІ. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). (п. 42 Рішення).

Відповідач не може погодитися з оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року, у справі №_____, з огляду на наступне:

На час слухання справи №_____ в Шевченківському районному суді міста Києва, Позивач масово подавав позови проти Відповідача, розуміючи, що Відповідач не має достатньо коштів оплачувати послуги адвоката та своєчасно реагувати на дотримання процесуальних строків у всіх справах. Паралельно зі справою №_____ Відповідач був учасником наступних судових справ:

- Справа №_____, за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до _____ про визнання дій щодо реєстрації в предметі іпотеки третіх осіб неправомірними та позбавлення права користування житловим приміщенням. Провадження у справі було відкрито ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.09.2020 року. Остаточне рішення по справі ухвалено 21.12.2022 року.

- Справа №_____, за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до Корнійчук Ольги Миколаївни, про стягнення кредитної заборгованості. Справа слухалася в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська. Остаточне рішення по справі було ухвалено 15.04.2020 року (Постанова Верховного Суду України).

- Справа №_____-ц, за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до Корнійчук Ольги Миколаївни, про зняття арешту з майна. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.08.2016 року було відкрито провадження у справі.

- Справа _____, за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до Корнійчук Ольги Миколаївни, про стягнення заборгованості. Провадження у справі було відкрито ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05.04.2021 року. Остаточне рішення по справі ухвалено 07.02.2022 року.

Окрім вказаних судових справ за заявами Позивача було здійснено два незаконні нотаріальні написи на квартиру Відповідача, які Відповідачу в судовому порядку довелось оскаржувати, та відкрито три виконавчих провадження на підставі цих написів та виконавчого листа.

1. 16.04.2018 року Позивач незаконно зареєстрував виконавчий напис №2345, через приватного нотаріуса Швець Р.О. та передав його для примусового виконання (ВП №_____). В зв’язку з цим Відповідачу довелося оскаржувати неправомірні дії Позивача. Справа №_____-ц, за позовною заявою Відповідача до Позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Провадження у справі було відкрито ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2018 року. Остаточне рішення по справі ухвалено 21.01.2019 року.

2. 10.01.2019 року Позивач незаконно зареєстрував виконавчий напис №56, через приватного нотаріуса Бондар І.М. та передав його для примусового виконання (ВП №59199121). В зв’язку з цим Відповідачу довелося оскаржувати неправомірні дії Позивача. Справа №761/23819/19, за позовною заявою Відповідача до Позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Провадження у справі було відкрито ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2019 року. Остаточне рішення по справі ухвалено 08.02.2021 року (Постанова Київського апеляційного суду).

3. 11.12.2020 року на підставі виконавчого листа №_____, виданого 29.09.2020 року Державним виконавцем було накладено арешт на майно Відповідача. Виконавче провадження №63255889.

Відповідач не має вищої освіти, є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААЛ №_____, являється інвалідом 3 групи, тому в зв’язку з великою кількістю судових та виконавчих проваджень фізично не встигала слідкувати за кожним з них та своєчасно реагувати на всі процесуальні дії та рішення.

Крім того Відповідач не мала можливості оплатити кваліфіковану правову допомогу у зв’язку з низьким рівнем доходу. Як вбачається з ухвали Київського апеляційного суду від 04.10.2021 року у справі №_____, Відповідач просила відстрочити сплату судового збору, додавши копії документів, що підтверджують її дохід. Клопотання було задоволено.

Як вбачається з матеріалів справи та з тексту оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду, Відповідачу в день складення повного тексту рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29.01.2019 року його копія не була вручена. Відповідач також не була повідомлена про розгляд справи, призначений на 29 січня 2019 року. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення копії рішення Шевченківського районного суду від 29.01.2019 року Відповідачу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення. Про це також зазначається й в постанові Верховного Суду у справі № 295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17).

Тобто Відповідач з невідомих причин не була повідомлена у встановленому законом порядку про дату та час розгляду справи, що позбавило її можливості надавати свої доводи та міркування, бути присутнім під час розгляду справи. Суддя Шевченківського районного суду міста Києва, Юзькова О.Л. переходячи до розгляду справи по суті, не встановила, що Відповідач не повідомлений про дату та час розгляду справи, не відклала розгляд справи та розглянула її за відсутності Відповідача. А в подальшому, Шевченківським районним судом міста Києва вказане рішення не було направлено Відповідачу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи №_____ тривав з 2013 року, тобто 5 з половиною років до ухвалення рішення судом першої інстанції. Відповідачу було відомо про те, що в суді слухається справа №_____, проте через значні інтервали часу між засіданнями, а також зайнятістю іншими судовими справами Відповідач не зверталася до суду своєчасно. Засобами зв’язку Відповідача є виключно поштова адреса, тому Відповідач розраховувала, що всі процесуальні документи їй будуть надходити засобами поштового зв’язку, в тому числі судові повістки та рішення по справі.

Відповідно до статті 2 ЦПК України принципами цивільного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін.

Неповідомлення Відповідача про розгляд справи, розгляд справи за відсутності Відповідача та не направлення судового рішення на думку Відповідача є порушенням вказаних принципів цивільного судочинства.

Додатковою підставою порушення термінів звернення до апеляційного суду зі скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва є карантинні обмеження.

З 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусної інфекції. Таке рішення було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України у середу, 11 березня 2020 року.

Рада суддів України 11 березня 2020 року звернулася з листом до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, роз’яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами.

На час дії карантину діяли значні обмеження в роботі державних органів, Київ та Київська область тривалий час перебувала в червоній зоні карантину. Крім того, Відповідач хворіла на Covid та тривалий час лікувалася від його наслідків. Таким чином, тривалий час Відповідач не зверталася до суду та очікувала отримувати процесуальні документи у безпечний спосіб засобами зв’язку вказаними в матеріалах справи. В зв’язку з тим, що довгий час жодних повідомлень від суду не надходило, Відповідач 01.07.2021 року вирішила поцікавитися стадією розгляду справи.

Враховуючи викладене, Відповідач вважає, що Київським апеляційним судом порушено норми процесуального права, оскільки відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з формальних підстав, було порушено право Відповідача на судовий захист. Оскаржувана ухвала порушує принципи законності, незалежності та неупередженості, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право має бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону. Усталеною практикою ЄСПЛ закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року, заява № 32671/02, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Згідно із частинами 5-7 статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Частиною 2 статті 354 ЦПК України встановлені випадки, за яких особа має безумовне право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. При цьому вказаному праву особи кореспондує обов`язок суду поновити пропущений строк, за наявності відповідної заяви (клопотання), особи, яка подає апеляційну скаргу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частинами 3, 4 статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Частиною 6 статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи наведене, Відповідач вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись вищевикладеним та статтею 129 Конституції України, статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 2, 17, 263, 272, 354, 400, 406, 409, 411 ЦПК України, -

ВІДПОВІДАЧ ПРОСИТ СУД:

1. Поновити пропущений процесуальний строк на подання касаційної скарги на ухвали Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року у справі №_____.
2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року у справі №_____ скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Додатки:
1. Копія паспорту Відповідача;
2. Копія пенсійного посвідчення Відповідача серії ААЛ №_____;
3. Копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела / суми доходів та утриманих податків Відповідача, станом на 24.05.2023 р.;
4. Копія довідки про доходи Відповідача №;
5. Копія тимчасового дозволу на проживання №5;
6. Копія оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року у справі №_____;
7. Копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва про відкриття провадження від 15.09.2020 року по справі №_____;
8. Копія рішення по справі №_____;
9. Копія ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про відкриття провадження по справі №_____;
10. Копія рішення по справі №_____;
11. Копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва про відкриття провадження від 08.08.2016 року по справі №_____-ц;
12. Копія рішення по справі №_____-ц;
13. Копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва про відкриття провадження від 05.04.2021 року по справі №_____;
14. Копія рішення по справі №_____;
15. Копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва про відкриття провадження від 14.06.2019 року по справі №761/23819/19;
16. Копія рішення по справі №761/23819/19;
17. Копія ухвали Печерського районного суду міста Києва про відкриття провадження від 09.08.2018 року по справі №_____-ц;
18. Копія рішення по справі №_____-ц;
19. Копія ухвали Київського апеляційного суду від 04.10.2021 року у справі №_____;
20. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження №9;
21. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження №51;
22. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження №_____;
23. Копія виконавчого напису виданого нотаріусом Бондар І.М.;
24. Копія виконавчого напису виданого нотаріусом Швець Р.О.;
25. Заява про поновлення строку на подання касаційної скарги;
26. Роздрукована фотокопія з сайту судової влади України по справі №_____;
27. Копія опису відправлення відзиву по справі №761/12175/23;
28. Клопотання про відстрочення сплати судового збору;
29. Копія касаційної скарги з додатками іншим учасникам справи.

 

Відповідач

02.07.2023 року