До Корсунь-Шевченківського районного

суду Черкаської області

19400, м. Корсунь-Шевченківський,

вул. Гагаріна, 61/4, Черкаська область

 

Заявник (відповідач за позовом):

Іваненко Іванна Іванівна

19400, с. Сахнівка, Корсунь-Шевченківський

район, Черкаська область, тел. (097) 000-00-00

 

Позивач: Відкрите акціонерне товариство

комерційний банк "Надра"

18000, м. Черкаси, вул. Г. Сталінграду, 39

тел. (0472) 38-54-29

 

Відповідач: Іваненко Іван Іванович

08290, смт Гостомель, в/ч А 2319,

Київська область, тел. (063) 723-72-94

 

ЗАЯВА

про перегляд заочного рішення Корсунь-Шевченківського районного суду

Черкаської області від 27.12.2010 року по справі №2-1181/10

 

27 грудня 2010 року Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області було прийнято заочне рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором із мене, Іваненко Іванни Іванівни, та Іваненка Івана Івановича на користь ВАТ КБ "Надра" (далі в заяві Позивач).

Із таким рішенням не можу погодитись, оскільки обставини справи встановлені не у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 232 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Із даної норми випливають дві умови.

Перша – відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин. Щодо цієї умови пояснюю наступне. На час підписання договору поруки я проживала та була зареєстрована за адресою с. Сахнівка, Корсунь-Шевченківський район. Проте, на сьогоднішній день я зареєстрована та проживаю смт Гостомель, Київської області (копія паспорту знаходиться у додатках). Про наявність судового процесу я дізналася 02 січня 2011 року, коли прибула на Новорічні свята до батьків, які й проживають в селі Сахнівка. Тому я, фактично, була позбавлена можливості бути присутньою в судовому засіданні та захищати свої права.

Стосовно другої умови. В мене є наявні докази та відомості, які мають істотне значення для справи. Серед цих доказів – вимога банку про погашення заборгованості від 24 вересня 2010 року та розрахунок заборгованості Позивача від 22.10.2010 року. Мають істотне значення також відомості, які я надам в пояснення вказаних вище доказів. Такі відомості будуть надані нижче, а більш детальні пояснення будуть надані під час судового засідання.

Пояснюю відомості, які випливають із наведених вище доказів, та мають істотне значення.

Між Позивачем та мною було укладено договір поруки від 28.04.2006 року. За даним договором Позивачу надавалося право стягувати із мене та Іваненка І.І. заборгованість солідарно.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України визначено безумовні підстави припинення договору поруки. А саме, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Тепер щодо поняття строку в цивільному законодавстві. Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А стаття 252 встановлює, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

В договорі поруки від 28 квітня 2006 року строку не було встановлено. Юридичний аналіз даного договору дає можливість зробити висновок, що умов щодо строку даного договору досягнуто не було. Більше того, якщо зробити технічний аналіз даного договору, то можна дійти до висновку, що слово "Строк" вживається тільки раз у даному договорі. А саме в п. 2.1. "Кредитор набуває право вимагати від Поручителя Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником Зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані". Тобто йде мова про відсильну норму договору, яка не має нічого спільного із строком договору поруки.

Більше того, у Кредитному договорі встановлено (п. 3.4.3.), що зобов'язання сплачувати кредит виникає щомісячно до 05 числа поточного місяця. Тобто вказано термін (а не строк) виконання зобов'язання.

Як уже було вказано, поняття строк розкрито в статті 252 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки строк виконання зобов'язання встановлено щомісячно, то, відповідно, порушення зобов'язання почалося із грудня 2008 року (як видно із розрахунку заборгованості та позовної заяви). Вимогу про погашення заборгованості було надіслано 24 вересня 2010 року – що становить майже два роки, хоча така вимога мала бути надіслана в межах шестимісячного строку.

Більше того, аналогічне трактування поняття "строк" і "термін" склалося в сьогоднішній судовій практиці. Ухвалою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07 жовтня 2009 року (за позовом Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра") було визначено, що "з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником Зобов'язання перед Спілкою або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань (п. 6) не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

Разом із тим суди помилково виходили з того, що порука припиняється, якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, оскільки такий строк у кредитному договорі чітко визначений – строк повернення кредиту встановлено до 05 серпня 2003 року (п.1)."

Через те, що мене фактично не було на засіданні, я не могла надати вищенаведені аргументи, докази, відповідні відомості та захистити свої права. Тому вважаю, що є підстави для скасування заочного рішення.

Стаття 228 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення я отримала 04.01.2011 року. Про це свідчить печатка на довідці, що долучена до конверту, в якому і було вищевказане рішення.

У зв'язку із вищенаведеним та у відповідності до статей 228, 232 Цивільного процесуального кодексу України, статей 251, 252, 559 Цивільного кодексу України, –

П Р О Ш У:

1. Прийняти заяву про скасування заочного рішення від 27 грудня 2010 року до розгляду.

2. Скасувати заочне рішення від 27 грудня 2010 року по справі №2-1181/10 та прийняти заяву до розгляду в загальному порядку.

3. Прийняти нове рішення по суті справи, яким відмовити Позивачу в частині стягнення із мене, як поручителя, заборгованості за кредитним договором.

4. Судові витрати покласти на позивача.

Додатки:

1. Копія паспорту та ідентифікаційного коду.

2. Копії заяв для сторін справи.

3. Копія рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2010 року.

4. Копія Ухвали Верховного суду від 07 жовтня 2009 року.

5. Копія договору поруки від 28 квітня 2006 року.

6. Копія кредитного договору від 28 квітня 2006 року.

7. Копія вимоги Позивача.

8. Копія розрахунку Позивача.

9. Копія довідки із судового конверту.

 

12 січня 2011 року

 

І.І. Іваненко

Примітка до заяви про перегляд заочного рішення:

1. Досить цікава заява та і сам процес. Справа в тому, що тут використовується прорахунок банківського договору про надання кредиту та поруки. Прорахунок в тому, що не вказано в договорі поруки строку його дії. А відповідно до статті 559 Цивільного кодексу порука припиняється після шести місяців, якщо в договорі не має строку поруки і якщо боржник протягом цього строку не пред’явить вимоги. Багато хто із поручителів банку Надра втік від відповідальності. Це чистої води прорахунок юридичного підрозділу банку.