до Вищого адміністративного суду України
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

Позивач (касатор): Плющ Світлана Федорівна,
18017, м. Черкаси, вул. Щорса 62 кв. 1
тел.: (093) 123-45-67

Особи, які беруть участь у справі:
Відповідач: Корсунь-Шевченківська міська рада
19400, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 42

Третя особа: Іванюта Олександр Федорович, 
19400, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Будівельників, 15
тел.: (096) 123-45-67

Касаційна скарга
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011р. (справа № 2-а-1234/10), прийняте за результатами перегляду ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.01.2011р. у справі за адміністративним позовом Плющ С.Ф. до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, третя особа – Іванюта О.Ф. про визнання протиправним рішення
 (суддя: Никитенко Д.Л.)

10.02.2011р. Київський апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою відмовив у задоволені моєї апеляційної скарги на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.01.2011р. а саму ухвалу місцевого суду залишив без змін.
Отримавши 01.04.2011р. та ознайомившись із текстом ухвали Київського апеляційного адміністративного суду вважаю, що дана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного:

По перше:
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України). Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
 Корсунь-Шевченківська міська рада, прийнявши рішення від 12.10.1998р. № 34 та від 11.09.2006 р. № 13/2-46, фактично порушила гарантоване Конституцією України право громадян на власність, яке є непорушним правом. Норми Конституції України є нормами прямої дії.  
 Суд апеляційної інстанції не дослідив всіх обставин, які були викладені в апеляційній скарзі та не взяв до уваги те, що Городищенський районний суд від 12.12.1993р. визнав за мною право власності на 51/100 частину жилого будинку з надвірними спорудами, розташованого в м. Корсунь – Шевченківській по вул. Будівельників, 15.
Статтями 316, 319, 321 ЦК України встановлено, що власнику майна належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він здійснює відповідно до закону на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним і підлягає захисту. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Жилий будинок з надвірними спорудами №15 по вул. Будівельників в м. Корсунь – Шевченківській розташований на земельній ділянці, загальна площа якої становить 0,217 га. 
Земельна ділянка або її частина у мене і у Відповідача у встановленому законом судовому порядку не вилучалась. Порядок користування земельною ділянкою протягом всього часу перебування будинку у спільній частковій власності не визначався.
У відповідності до ч. 1. ст. 30 Земельного Кодексу України (в редакції 1991 р.), ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції 2001 р.), ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 415 ЦК України, з переходом до мене права власності на 51/100 частки будівлі або споруди разом з цими об’єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно з приписами земельного законодавства України я маю право на користування 51/100 ідеальною частиною земельної ділянки та її безоплатну приватизацію.

Натомість оскаржуваними мною рішеннями від 12.10.1998р. № 34 та від 11.09.2006 р. № 13/2-46, фактично позбавлено мене права на безоплатну приватизацію та фактичного користування 51/100 частки земельної ділянки 0,11067 га (0,217 x 0,51), оскільки даними рішеннями визнано право на приватизацію за третьою особою по справі – Іванюта Олександр Федорович, у розмірі 0,1870 га.
За таких обставин вбачається, що дані рішення не відповідають нормам чинного законодавства, а тому мають бути визнанні незаконними та протиправними.

Фактично суд апеляційної інстанції не дослідив всіх обставин справи, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

По друге:
Відповідно до п.1. ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Я звернулась із позовом про визнання нечинним рішення Корсунь-Шевченківської міської ради від 12.10.1998р. № 34 та від 11.09.2006 р. № 13/2-46 до суду в порядку цивільного судочинства, в той час коли мною не був пропущений строк позовної давності.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Згідно ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Конституційний суд України, по справі № 1-6/2010 прийняв рішення № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року, яким остаточно визначив юрисдикцію щодо вирішення судових справ, пов’язаних з оскарженням рішень органів місцевого самоврядування як суб’єктів владних повноважень, вказавши про те, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органами місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.
Окрім того, даним рішенням встановлено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Рішення Конституційного суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

За таких обставин вбачається, що звернувшись у лютому місяці 2010 р. до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області про скасування рішень органа місцевого самоврядування в порядку цивільного судочинства, мною не був пропущений строк позовної давності, оскільки відбувся перебіг строків позовної давності. Зі зміною судової практики, рішення Конституційного суду № 10-рп/2010 від 1 квітня 2010 року, я без пропуску строків позовної давності звернулась з позовом про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного і керуючись ст.211-213 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПРОШУ ШАНОВНИЙ СУД:

1. Прийняти касаційну скаргу до провадження;

2. Скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити мої вимоги щодо визнання недійсними рішення Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області від 12.10.1998р. № 34 в частині передачі у постійне користування Іванюті О.Ф. земельну ділянку площею 0,14 га та рішення від 11.09.2006 р. № 13/2-46 в частині уточнення площі земельної ділянки та передачі Іванюті О.Ф. 0,187 га.

Додатки:
1) Копія позовної заяви, що була подана до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області;
2) Оригінали ухвал судів першої та апеляційної інстанції по справі;
3) Копія рішення;
4) Копія заяви;
5) Копія скарги;
6) Копія відповіді;
7) Копія Витягу з рішення Корсунь-Шевченківської міської ради;
8) Копія довідки з Держкомзема про загальний розмір площі земельної ділянки по вул. Будівельників 15;
9) Копія відповіді із ситуаційним планом;
10) Копії касаційної скарги для осіб, які беруть участь у справі.
11) Квитанція про сплату судового збору.

«_____»____________ 2011р. ____________(Плющ С.Ф.)