Щоб зробити правильний вибір між договором дарування і заповітом, необхідно правльно розуміти, в чому полягає принципові відмінності, плюси і мінуси.
На перший погляд, вони дуже схожі. І в тому і в іншому випадку, до спадкоємців (Правонаступників) переходить право власності. Але не все так просто, різниця досить суттєва:
1. Момент переходу права власності.
У випадку з заповітом спадкоємець стає власником, тільки повністю пройшовши процедуру оформлення спадщини, яка включає в себе:
? відкриття спадщини (слід подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців починаючи з дня смерті спадкодавця);
? ведення спадкової справи і збір документів;
? реєстрацію права власності.
У разі дарування обдаровуваний стає повноправним власником вже при житті дарувальника
2. Терміни оформлення.
За наявності всіх необхідних документів договір дарування оформляється за 30 каледарних днів. Складається договір дарування, оплачується державне мито і в цей же день договір реєструється у відповідному державному реєстрі, про що Вам надається витяг з єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
3. Обов’язкові витрати.
При оформленні договору дарування необхідно буде оплатити послуги бюро технічної інвентаризації та нотаріуса, квитанції за видачу довідок про відсутність арешту та податкової застави. Пільги по оплаті за вище перераховані послуги відсутні. Крім цього, на обдарованого покладається обов’язок сплати державного мита, що становить 1 % ціни договору. У договорі дарування завжди вказується вартість подарованого майна. Саме з цієї вартості і нараховується мито. Якщо в дар Ви отримуєте квартиру, будинок чи інше приміщення, його вартість зазначається у витязі з реєстру прав власності, що надає відповідний відділ Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області.
У випадку з успадкуванням необхідно буде платити нотаріусу за посвідчення заповіту, оцінювачам за підготовку звіту про ринкову вартість майна, нотаріальний тариф за видачу свідоцтва про право на спадщину. Додайте до цього тимчасові витрати в 6 місяців і оплату послуг «технічного та правового характеру» у самій нотаріальній конторі.
4. Можливість скасування.
Заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один заповіт, а може й двадцять один, визначити виконавця заповіту, підназначить спадкоємців. Заповіт можна скласти на будь-яке майно (навіть те, якого немає у власності у спадкодавця на момент складання заповіту).
Одночасно може діяти як одне, так і декілька заповітів. Головне, щоб вони не суперечили один одному. Заповіт спадкодавець може змінити або скасувати у будь-який момент (що на практиці нерідко і робиться в останні роки життя).
Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин. Як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину (складання договору).
5. Потенційна проблемність.
Хоч при складанні заповіту законодавець надав спадкодавцеві значну свободу при виявленні своєї «останньої волі», слід пам'ятати про обов'язкову частку у спадщині, яка обмежує свободу заповіту.
Право на обов'язкову частку мають пенсіонери за віком, неповнолітні та інваліди НЕЗАЛЕЖНО від змісту заповіту. Таким чином, договір дарування є більш вигідною та безпечною для обдарованого, а заповіт - для спадкодавця.
Отже, якщо у Вас виникають труднощі та Ви не можете остаточно визначитись із вибором між Заповітом та Договором дарування, зверніться до мене і Ви отримаєте всі відповіді на Ваші запитання. Успіхів Вам!