ВЕКСЕЛЬ (нім. Wechsel), вид цінного паперу; за своєю юридичною природою - абстрактне грошове зобов'язання, виражене в письмовій, встановленої законом формі. Абстрактний характер зобов'язань за векселем відрізняє його від інших грошових зобов'язань. Він полягає в тому, що Вексель зберігає свою силу незалежно від причин, які послужили підставою для його видачі. Вексельне зобов'язання - безперечне і безумовне: сторони Векселі не можуть поставити платіж в залежність від настання яких-небудь подій.

Вексель використовується в якості одного з важливих засобів оформлення кредитно-розрахункових відносин в сфері міжнародного торгово-економічного співробітництва України з іншими країнами. Він широко застосовується у внутрішньому обороті економічно розвинених країн, виконує різні функції: застосовується, наприклад, як документ, переданий в установленому порядку однією особою іншій замість грошового платежу, як інструмент кредиту, як засіб забезпечення банківських кредитів; використовується для інкасування (отримання) боргу.

Згідно з валютним законодавством Вексель, виписаний в іноземній валюті, є платіжним документом, що належать до категорії валютних цінностей.

Розрізняють два види Векселі: простий і переказний (тратта). Простий Вексель - просте і нічим не обумовлене зобов'язання особи, яка видала Вексель (векселедавця), про сплату зазначеної в ньому суми (на вимогу або у визначений термін) конкретному вказаною у векселі особі або його наказу (тобто іншому вказаному ним особі). За переказним векселем платником зазвичай є не векселедавець, а третя особа - акцептант (зазвичай банк), який шляхом акцепту приймає на себе безумовне зобов'язання здійснити оплату Векселі.

Оскільки переказний вексель, виступаючи в міжнародному обігу замість готівки грошей, виконує різні функції, пов'язані з оформленням різноманітних розрахунково-кредитних операцій, в процесі вексельного обігу до основних учасників вексельних відносин звичайно приєднуються й інші особи: індосанти, що передають Вексель по індосаменту, авалісти, що гарантують платіж за векселем. за яке-небудь інше, відповідальна за векселем особа (див. Аваль).

Всі зобов'язані за переказним векселем особи відповідають перед законним власником векселя як солідарні боржники. Одним з важливих умов збереження за векселедержателем права на позов проти всіх зобов'язаних за переказним векселем осіб є т. зв. протест Векселі, що чиниться зазвичай в нотаріальному порядку як офіційне підтвердження факту несплати Векселі одним із зобов'язаних осіб. У практиці міжнародних розрахунків поширений облік Векселі: держатель Векселі може до настання строку платежу пред'явити його в банк і отримати зазначену у векселі суму (за вирахуванням облікового відсотка). В цьому випадку по настанні строку платежу банк сам пред'являє Вексель до оплати.

Відносини учасників вексельного обігу мають цивільно-правовий характер, вони регулюються спеціальними нормами законодавства. У більшості країн таке законодавство засноване або на Женевських вексельних конвенціях 1930, ратифікованих багатьма європейськими країнами, Японією та ін, або англійською вексельному законі (якого дотримуються і США), що враховує специфіку англосаксонської системи права. Женевські конвенції і англійський закон передбачають обов'язкові реквізити (тобто вимоги до форми) Векселі. Так, але Женевським конвенціям перекладної Вексель повинен містити найменування «Векселі» (т. е. вексельна мітка), пропозиція сплатити певну суму, найменування платника, термін платежу, місце, де він повинен бути здійснений, особа, якій (або наказу якого) повинен бути здійснений платіж, дату і місце складання Векселі та підпис векселедавця.

Англійська закон передбачає дещо менше обов'язкових реквізитів.

Back to top