Апартеїд (на Африк. мові Apartheid - роздільне проживання), крайня форма расової дискримінації та сегрегації, при якій цілі групи населення країни ставляться в залежності від расової приналежності в різко нерівноправне становище порівняно з іншими групами населення, позбавляються або істотно обмежуються в політичних, громадянських і соціально-економічні права аж до ізоляції в спеціальних територіальних резерваціях з метою встановлення та підтримки панування однієї расової групи над інший або її систематичного гноблення.

Міжнародне право визнає апартеїд злочином проти людства, що створює серйозну загрозу міжнародному миру і безпеці. Прийнята ООН за ініціативою СРСР Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього (1973) передбачає міжнародну кримінальну відповідальність незалежно від мотиву і місця знаходження осіб, членів організацій і установ та представників держав, винних у вчиненні апартеїду.

Конвенція (ст. II) відносить до апартеїду: 1) позбавлення члена (членів) расової групи чи груп права на життя і свободу особистості шляхом вбивства членів цих груп, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу та посягання на їх свободу чи гідність або застосування до них катувань або жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність поводження чи покарання, а також шляхом довільного арешту і незаконного утримання в тюрмах, 2) умисне створення для расової групи чи груп життєвих умов, розрахованих на їх повне або часткове фізичне знищення, 3) будь-які заходи законодавчого характеру та інші заходи, розраховані на перешкоджання участі расової групи чи груп у політичній, соціальній, економічній та культурного життя країни, і навмисне створення умов, що перешкоджають повному розвиткові такої групи чи груп, зокрема шляхом позбавлення її членів основних прав і свобод людини, включаючи право на працю, право на створення визнаних профспілок, право на освіту, право залишати свою країну і повертатися до неї, право на громадянство, право на свободу пересування і вибору місця проживання, право на свободу переконань і вільне їх виявлення і право на свободу мирних зборів і асоціацій, 4) будь-які заходи, в т. ч. законодавчого характеру, спрямовані на поділ населення за расовою ознакою допомогою створення ізольованих резервацій і гетто для членів расової групи чи груп, заборона змішаних шлюбів між членами різних расових груп, експропріацію земельної власності, належить расової групи чи груп або їх членам; 5) експлуатація праці членів расової групи чи груп, зокрема використання їх примусової, праці; 6) переслідування організацій та осіб шляхом позбавлення їх основних прав і свобод за виступи проти апартеїду.

Деякі акти апартеїду можуть становити геноцид (напр., у ПАР).
Карні по Конвенції 1973 не тільки сам апартеїд, а й підбурювання до нього і задум щодо вчинення актів апартеїду, а також сприяння, заохочення або співробітництво у скоєнні апартеїду.
Особи, винні в апартеїді, можуть бути притягнуті до суду будь-якої держави - учасниці Конвенції або міжнародному трибуналу, створюваному для цього угодою держав. Комісія з прав людини ООН уповноважена на основі інформації, одержуваної від держав і компетентних органів ООН, готувати список осіб, відповідальних за злочин апартеїду, а також тих, проти кого вже ведеться судове переслідування.
Винні у апартеїді особи не можуть користуватися правом притулку, а підлягають видачі (див. Видача злочинців).

У ПАР апартеїд зведений расистами в ранг офіційної державної політики, закріплений в законодавстві. Він включає такі елементи, як групове розселення (політика створення бантустанов і резервацій), у результаті якого африканське населення примусово зосереджується в невеликих районах, де воно позбавлене можливості заробляти на життя; накладення обмежень і заборон пересування африканців у міських районах; встановлення контролю за народжуваністю серед не білого населення з метою скорочення його чисельності при одночасному заохоченні імміграції білих і т. п. Цей режим на півдні Африки є опорою неоколоніалізму, знаряддям панування меншості білих расистів над переважною більшістю африканців та іншим небілим населенням.

Генеральна Асамблея і Рада Безпеки ООН неодноразово засуджували політику апартеїду, що проводиться ПАР, кваліфікуючи її як створює загрозу миру та безпеки. Однак влада ПАР ігнорують всі ці рішення, проводячи злочинну політику апартеїду, спираючись на певну підтримку деяких імперіалістичних держав і насамперед США, що продовжують співпрацю з владою ПАР, всупереч санкціям, прийнятим в ООН.

Если вам была полезна данная статья, то вы можете подписаться по эл. почте на блог одного из авторов данного проекта Сергея Гартингера "Путь одного юриста".

В подарок получите аудиокнигу-бестселлер Дональда Трампа "Думай как миллиардер" Для подписки пройдите по этой ссылке>

Back to top