Амністія (від грец. Amnestia - забуття, прощення), повне або часткове звільнення від покарання осіб, які вчинили злочини, або заміна цим особам призначеного судом покарання більш м'яким покаранням. Амністія може також передбачати зняття судимості з осіб, які раніше відбули покарання. Іноді акт про амністію передбачає і звільнення осіб, які вчинили проступки, що караються в адміністративному або дисциплінарному порядку, від відповідних заходів стягнення.

Амністія може бути загальною (поширюється на всіх вчинили злочини, передбачені певними статтями кримінального кодексу, при дотриманні інших умов акта про амністію) або частковою, тобто відноситься до осіб, які вчинили злочини певної категорії, або до окремих осіб (в останньому випадку здійснюється у формі помилування).

Категорії осіб, які підлягають амністії, встановлюються в кожному конкретному випадку в самому акті про амністію. За загальним правилом амністія поширюється лише на ті злочини, які були вчинені до видання (набрання чинності) цього акта. Право амністії зазвичай є прерогативою вищого представницького органу країни або глави держави.

Відповідно до амністії припиняються виробництвом справи, що знаходяться в стадії розслідування, або справи, хоча і закінчені розслідуванням, але ще не розглянуті судом, а особи, які відбувають покарання, звільняються від його подальшого відбування або їм скорочується термін покарання. За матеріалами про злочини, за якими ще не порушено кримінальне провадження, виноситься рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Якщо обвинувачений, справа якого підлягає амністії, вважає себе невинним, заперечує проти закриття справи за амністією, справа не може бути припинено і по ньому триває розслідування та судовий розгляд. Однак якщо судом буде встановлено вину обвинуваченого, справа припиняється з підстав, встановлених актом про амністію.

Амністія сприяє якнайшвидшому поверненню в суспільство осіб, які стали на шлях виправлення, створює доповнить, стимул для виправлення. Прийняття актів про амністію не суперечить загальним завданням кримінально-правових заходів боротьби зі злочинністю. Як правило, амністія не застосовується до осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини, до рецидивістів і до осіб, які порушують режим в період відбування покарання. Може бути встановлений самим актом про амністію особливий порядок його застосування, наприклад вирішення питання про звільнення від покарання конкретної особи в залежності від її поведінки.

Если вам была полезна данная статья, то вы можете подписаться по эл. почте на блог одного из авторов данного проекта Сергея Гартингера "Путь одного юриста".

В подарок получите аудиокнигу-бестселлер Дональда Трампа "Думай как миллиардер" Для подписки пройдите по этой ссылке>