АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО, галузь права, яка регулює суспільні відносини, що виникають в процесі організації і виконавчо-розпорядчої діяльності органів державного управління (див. Управління державне).
Норми адміністративного права встановлюють правила організації (створення, реорганізацію, ліквідацію) державних органів, що здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність; обов'язки та права цих органів та їх службовців, а також громадян, організацій, установ і підприємств у галузі державного управління. Виконання правил, що містяться в цих нормах, є обов'язковими і забезпечуються державою шляхом виховних, організаційних і примусових заходів.

Адміністративне право сприяє розвитку політичному, економічному, науково-технічному, соціально-культурному життю суспільства; забезпечує дотримання та охорону громадського порядку, зміцнення обороноздатності та державної безпеки.
У ході реалізації норм адміністративного права виникають адміністративні правовідносини, які характеризуються тим, що однією стороною в них є орган чи посадова особа державного управління, а іншою стороною можуть бути як державні органи та їх посадові особи, так і окремі особи (громадяни, іноземні громадяни та особи без громадянства), товариств, організації та їх посадові особи.

Адміністративно-правові відносини часто виникають з волі однієї сторони - органу державного управління (або його посадової особи) носія владних повноважень, тобто як відносини влади - підпорядкування. Ці відносини виникають і з ініціативи громадян, громадських організацій. Юридичними фактами, що породжують адміністративні правовідносини, можуть бути: видання закону чи іншого акта управління, дії людей, стихійні лиха.
Об'єктом адміністративно-правових відносин у більшості випадків є діяльність людей, їх поведінку; у відносинах організаційно-майнового характеру об'єктом правовідносин є також певне майно.

Система адміністративного права складається з Загальної частини та Особливої частини.
У Загальній частині містяться норми адміністративного права, що мають регулятивне значення для всіх галузей і інших сфер державного управління: система та джерела адміністративного права, суб'єкти адміністративного права, принципи державного управління, система його органів, форми і методи управлінської діяльності і т. д.

До Особливої частини належать норми адміністративного права, що регулюють суспільні відносини в окремих галузях та інших сферах управління: планування, облік, фінансування та матеріально-технічне постачання галузей господарства (промисловість, капітальне будівництво, сільське господарство, транспорт і т. д.), соціально- культурного будівництва (народна освіта, наука, культура, охорона здоров'я, соціальне забезпечення), адміністративно-політичне управління (оборона, державна безпека, охорона громадського порядку, юстиція).

Від адміністративного права як галузі права, тобто системи певних правових норм, слід відрізняти науку адміністративного права, яка вивчає правове регулювання державного управління, розвиток теоретичних поглядів про сутність, зміст і системи правових норм і правових інститутів, які стосуються організації органів управління та їх виконавчо-розпорядчої діяльності.
Наука адміністративного права покликана сприяти вдосконаленню системи та внутрішньої структури, уточнення прав і обов'язків органів державного управління та окремих громадян.
В більшості виникнення і розвиток адміністративного права відноситься до середини 20 століття. Значення цієї галузі постійно зростає, тому що практично всі соціально-економічні «управлінські» відносини в рамках державно-монополістичного капіталізму регулюються адміністративним правом. Розвиток адміністративного права пов'язано і з розширенням повноважень виконавчої влади, що вимагає регламентації повноважень адміністративних органів, державного апарату, державних службовців, окремих посадових осіб.
Деякі вчені стверджують, що мета адміністративного права полягає в охороні прав громадян від зловживань державних органів і посадових осіб, називають його «справедливим регулятором» відносин між державою і окремою особистістю. На ділі ж адміністративне право регламентує функції та діяльність окремих органів управління, порядок розгляду спорів у галузі управління, головним чином між органами управління, забезпечуючи насамперед інтереси держави, проведення в життя рішень органів виконавчої влади.
Порядок розгляду спорів між органами управління і окремими громадянами, як правило, також входить в сферу адміністративного права.