АВАНС (франц. avance), 1) майнове надання, звичайно в грошовій формі, надається боржником кредитору в рахунок майбутніх платежів за виконання роботи, надання послуг або за передачу майна. Як і завдаток, аванс служить доказом укладення договору, але, на відміну від завдатку, аванс не є способом забезпечення виконання зобов'язання, тому всякий попередній, платіж вважається авансом, якщо в письмовій угоді сторін договору немає прямої вказівки на те, що цей платіж є завдатком. 

При належному виконанні договірного зобов'язання аванс зараховується в рахунок остаточного платежу, у разі невиконання зобов'язання він підлягає поверненню.
За договорами, що укладаються між громадянами, аванс може виплачуватися без будь-яких обмежень.
2) За трудовим правом при розрахунках по заробітній платі з робітниками і службовцями працівникові виплачується плановий аванс, який становить частину заробітної плати за роботу в першу половину місяця. З урахуванням цього розмір авансу встановлюється угодою адміністрації підприємства і профспілковою організацією при укладенні колективного договору. Причому мінімальний розмір авансу не може бути нижче тарифної ставки робітника за відпрацьований час. Остаточний розрахунок проводиться після завершення місячної роботи. 
Позаплановий аванс в рахунок заробітної плати може виплачуватися робітникам і службовцям тільки у виняткових випадках у розмірі не більше місячного заробітку.
Премії у вигляді авансу виплачуються за виконання у встановлений термін окремих завдань і етапів будівництва, що роблять істотний вплив на своєчасне введення в дію виробництв, потужностей та об'єктів будівництва. Аванс видається також на витрати на службове відрядження на підставі наказу про направлення у відрядження та посвідчення про відрядження.