до Придніпровського районного суду м. Черкаси
Позивач: Панина Тамара Борисівна
що діє в своїх інтересах
та інтересах своєї неповнолітньої
дитини – Панина Олександра Федоровича
Місце проживання:_________
Відповідач: Панина Людмила Борисівна
Місце реєстрації:
18000, м. Черкаси, вул. Чехова,
Місце проживання відповідача невідоме
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про встановлення порядку користування приміщеннями квартири, усунення перешкод у користуванні квартирою, заборону вчинення дій та відшкодування моральної шкоди
Я, Панина Тамара Борисівна є інвалідом ІІІ групи (додаток – 1,2). Після смерті у 2005 р. своєї матері Паниної Ольги Федорівни отримала у спадщину 1/4 частини квартири № 12 що знаходиться в місті Черкаси по вул. Чехова у будинку № 45.
Право власності на вказану частку я набула відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії КСВ № 123456 виданого 20.02.2006р. державним нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори Фіщук С.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 2-456 (додаток - 3). Згідно до цього свідоцтва про право на спадщину, я є спадкоємцем 1/2 частки майна спадкодавця, яке складається із права власності на 1/2 частини квартири № 12 по вул. Чехова № 45 що у м. Черкаси.
Відповідно до ст. 1299 Цивільного кодексу України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 182 ЦК України). Таким чином, право власності на 1/4 частки нерухомого майна виникло у мене з моменту його державної реєстрації, а саме: 15.03.2006р. (додаток – 4).
Іншу частку із спадкового майна ( 1/2 ) спадкодавця отримала Відповідач – Панина Людмила Борисівна. Загальна частка Відповідача на вказану квартиру складає 3/4 , оскільки до смерті нашої матері, Відповідач разом із спадкоємцем приватизували зазначену квартиру по 1/2 частки кожному.
Квартира № 12 в житловому будинку № 45 по вул. Чехова міста Черкаси складається з 3 кімнат житловою площею 31,2 кв.м. у тому числі: 1-а кімната № 5 на плані технічного паспорта площею 16,0 кв.м., 2-а кімната № 6 на плані технічного паспорта площею 7,5 кв.м, 3-я кімната № 7 на плані технічного паспорта площею 7,7 кв.м., кухні № 4 на плані технічного паспорта площею 6,0 кв.м., коридору № 1 на плані технічного паспорта площею 5,2 кв.м., вбиральні № 2 на плані технічного паспорта площею 1,1 кв.м., ванної кімнати № 3 на плані технічного паспорта площею 2 кв.м., крім того квартира обладнана балконом 3 кв.м. та двома вбудованими шафами по 0,7 кв.м. відповідно. Загальна площа квартири складає 47,8 кв.м., корисна площа квартири 46,9 кв.м. (додаток - 5).
Після того як я стала власником 1/4 частини квартири та через неприязні стосунки із Відповідачем та думкою про можливість втрати своєї власності, я вимушена була прописатися до квартири разом із своїм сином, де ми і проживали деякий час у кімнаті площею 7,7 кв.м., що й було зроблено мною 04.06.2008 р. В зазначеній квартирі зареєстровані лише я та мій неповнолітній син – Панин Олександр Федорович – 1995 р.н. (додаток – 6,7).
Після того як тільки ми із сином почали жити в даній квартирі та тоді коли дізналась про це Відповідач, яка в м. Черкасах не проживає, оскільки за фахом своє роботи проживає в м. Києві, майже одразу Відповідач звернулась до суду із позовом про припинення права власності на частку у спільному та визнання права власності (рішення по справі №2-1567/08 від 15.11.2008 р., додаток - 8).
Частина 3 ст. 61 Цивільно-процесуального кодексу України вказує про те, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судовим рішенням по справі №2-1567/08 від 15.11.2008р. встановлено факт неприязних відносин між сторонами та є доказом довго триваючого протистояння між мною та Відповідачем.
На сьогоднішній день через постійні сварки із Відповідачем та непорозуміння ми із сином проживаємо за іншою адресою, а саме: м. Черкаси бульвар Шевченка буд. 345, кв. 52 (додаток – 9), але я бажаю у майбутньому забезпечити свого сина іншим житлом після досягнення ним повноліття, та за таких обставин позбавлена такої можливості оскільки вважаю, що Відповідачем штучно створені такі умови, які унеможливлюють мною користуватися та володіти своєю 1/4 часткою у нерухомому майні.
15.01.2009 р. головою мікрорайону № 7 Тихомировим Степаном Олеговичем було проведено обстеження матеріально-побутових умов квартири № 12 по вул. Чехова 45 у м. Черкаси, під час якого було встановлено їх незадовільний стан а також те, що доступ в кімнату площею 7,7 кв.м. є неможливим, оскільки співвласниця – Відповідач, до кімнати не допускає, тому неможливо провести обстеження кімнати, про що власне і було складено відповідний акт (додаток – 10).
Відповідач постійно замінює у квартирі вхідні замки, не бажає спілкуватися та знаходити спільну мову. Я також звернулася до органу опіки та піклування Придніпровського райвиконкому про допомогу та захист прав мого сина. 30.006.2009 р. комісією у складі провідного спеціаліста служби у справах дітей Придніпровського райвиконкому Федотова С.А. та голови мікрорайону № 7 Тихомирова С.О., було здійснено відвідування неповнолітнього Панина О.Ф. за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова 45, кв. 12. (додаток - 11).
Під час відвудування вказаної квартири було встановлено, що замок та самі вхідні двері замінено, внаслідок чого я разом із своїм сином не маю доступу до кімнати що мені належить. Ключі від нового замка Відповідач надавати відмовляється не зважаючи на те, що я маю право власності на 1/4 частину квартири (кімнату площею 7,7 кв.м., якою я і користувалася), а мій син, який зареєстрований за цією адресою, має також право користуватися цією площею.
На сьогоднішній день, я фактично позбавлена можливості користуватися та володіти своєю часткою у квартирі, між мною та Відповідачем як власниками цього нерухомого майна виникають непорозуміння, сварки, суперечки з приводу користування, утримання та збереження цього майна. Відповідач вчиняє перешкоди, щоб позбавити мене права користування та володіння та врешті-решт й права власності на 1/4 частку квартири, що й намагалася зробити Відповідач в судовому порядку, хоча Відповідач напевно забула про те, що право власності є непорушним правом, яке охороняється законами України та Конституцією України.
Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спірним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Окрім того, пунктом 14 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року встановлено, що квартира не підлягає поділу в натурі якщо не можливо виділити сторонам ізольовані жили та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, у такому випадку може бути встановлено лише порядок користування приміщеннями квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов. На сьогоднішній день я не маю бажання та наміру виділяти свою 1/4 частку квартири у натурі, а також отримувати від будь-яких осіб яку-небудь іншу матеріальну компенсацію за неї.
Незважаючи на наявність зареєстрованого права власності у мене на зазначену частку у квартирі № 12 по вул. Чехова 45 що у м. Черкаси, а також норми ст. 317 ЦК України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, Відповідач своїми протиправними діями створює перепони для мого користування квартирою. Пункт 7 ст. 92 Конституції України встановлює, що правовий режим власності визначається виключно законами України. Стаття 321 ЦК України встановлює непорушність права власності. Зокрема, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Після декількох моїх невдалих спроб особисто самостійно вселитися у належну мені на праві спільної часткової власності квартиру я й звернулося по допомогу до вищевказаних органів. Однак, вжиті заходи не вплинули на протиправну поведінку Відповідача, а мені лише радили звернутися за захистом своїх прав та прав своєї дитини до суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку, або іншим способом. Ст. 391 ЦК України передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи довго тривалість вчинення протиправних дій Відповідачем щодо позбавлення мене права користування та розпорядженням власним майном а також посяганням на моє право власності 1/4 частиною квартири № 1 в житловому будинку № 45 по вул. Чехова що у м. Черкаси, яке полягало у спробі припинити право власності на частку у спільному майні, я також вважаю, що в майбутньому також може бути місце таких протиправних дій Відповідача.
Засади захисту права власності передбачені у ст. 386 ЦК України, зокрема:
- власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню;
- власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
У зв’язку із вчиненням Відповідачем протиправних дій та вчинення перешкод щодо користування мною квартирою № 1 в житловому будинку № 23 по вул. Горького що у м. Черкаси, а також довго тривалість таких дій, в наслідок яких я на сьогодні позбавлена доступу до належної мені квартири, мені завдано моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 23 ЦК України та полягає у наступному:
· у спричиненому мені тяжкому психологічному щоці у момент, коли я дізналася про заявлений позов Відповідача до мене про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності. Даний психологічний шок можна порівняти зі втратою близької людини, значної суми грошових коштів. За декілька секунд я згадала майже всі образи та негаразди що були спричинені Відповідачем мені після смерті нашої матері, та зрозуміла скільки повинно пройти часу для з’ясування всіх необхідних обставин справи, витратити значні зусилля по відновленню свого порушеного права, нести моральні страждання та матеріальні збитки у зв’язку із відновленням своїх прав.
· в переживаннях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій та тверджень Відповідача;
· у нехтуванні Відповідачем моїх законних вимог і, відповідно, неможливості реалізувати свої права власника, передбачені чинним законодавством України:
· у використанні Відповідачем свого домінуючого положення наді мною, оскільки я є інвалідом ІІІ групи та відповідач має 3/4 частини у вказаній квартирі, що надає йому більше, як вважає Відповідач прав на дану квартиру. Такі обставини призводять до вчинення Відповідачем протиправних дій, з метою використання свого положення для задоволення власних потреб.
Всі ці обставини значно підсилюють мої психологічні страждання та розчарування. З моменту вчинення таких безпідставних та протиправних дій я перебуваю в сумнівах щодо усунення Відповідачем й в подальшому перешкод у користуванні мною зазначеною власністю, через що я постійно відчуваю психологічний дискомфорт та переймаюсь за подальшу долю своєї дитини. Завдану Відповідачем мені моральну шкоду я оцінюю у розмірі в 50000 грн. (п’ятдесят тисяч гривень).
Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 16, 23, 317, 321, 358, 386, 391, 392 ЦК України, ст.ст. З, 61, 118-120 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження по даній справі;
2. Визначити порядок користування квартирою № 12 у будинку № 45 по вул. Чехова у м. Черкаси наступним чином:
Виділити в користування мені – Паниній Тамарі Борисівни разом із сім'єю житлову кімнату № 7 на плані технічного паспорта площею 7,7 кв.м. Виділити в користування Відповідачу – Паниній Людмилі Борисівні житлову кімнату № 6 на плані технічного паспорта площею 7,5 кв.м., житлову кімнату № 5 на плані технічного паспорта площею 16,0 кв.м. а також вбудовані шафи № 8,9 на плані технічного паспорта площею по 0,7 кв.м. кожна.
У спільному користуванні залишити коридор № 1 площею 5,2 кв.м, кухню № 4 на плані технічного паспорта площею 6,0 кв.м, туалет № 2 на плані технічного паспорта площею 1,1 кв.м, ванну кімнату № 3 на плані технічного паспорта площею 2,0 кв.м.
3. Зобов’язати Панину Людмилу Борисівну не чинити Паниній Тамарі Борисівні перешкод в користуванні, володінні та розпорядженні належними їй 1/4 (однією четвертою) частинами квартири № 12 у житловому будинку № 45 по вул. Чехова у м. Черкаси;
4. Заборонити Паниній Людмилі Борисівні перешкоджати Паниній Тамарі Борисівні у подальшому здійснення права користування, володіння та розпоряджання належними мені 1/4 (однією четвертою) частинами квартири № 12 ужитловому будинку № 45 по вул. Чехова у м. Черкаси;
5. Стягнути з Паниної Людмили Борисівни на користь Паниної Тамари Борисівни грошові кошти у сумі 50000 грн. (п’ятдесят тисяч гривень) у якості відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав користування, володіння та розпоряджання належними їй 1/4 (однією четвертою) частинами квартири № 12 у житловому будинку № 45 по вул. Чехова у м. Черкаси;
6. Стягнути судові витрати (державне мито, та ІТЗ судового процесу) з Відповідача – на мою користь.
«___»_________________ 2010 р. Т.Б.Панина
