До Соснівського районного суду м. Черкаси
Позивач: Бойко Світлана Василівна
18000 м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 36, кв. 48
Відповідачі: Бойко Олександр Іванович
18000 м. Черкаси, вул. Горького, 90, кв. 33
Буров Михайло Сидорович
18000 м. Черкаси, вул. Гоголя, 31, кв. 55
Ціна позову: 54 000 грн
Позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу й переведення прав та обов’язків покупця
26 березня 1999р. я уклала шлюб з Бойком Олександром Івановичем, який ми зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Соснівського району м. Черкаси.
16 травня 2001 р. за спільні кошти ми купили двокімнатну квартиру за адресою: 18000 м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 36, кв. 48.
Сімейне життя у нас не склалося, і 22 березня 2004 р. Соснівським районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Черкаси за нашою спільною заявою шлюб було розірвано.
Після розірвання шлюбу ми уклали договір про порядок користування спірною квартирою, за яким за Бойко О.І. визнавалося право користування ізольованою кімнатою житловою площею 15,6 кв. м, а за мною – ізольованою кімнатою житловою площею 15,5 кв. м.
Після укладення договору відповідач Бойко О.І. поставив двері своєї кімнати замок і став проживати з іншою жінкою за адресою: 18000 м. Черкаси, вул. Гоголя, 31, кв. 55.
З 26 листопада 2013 р. у кімнаті Бойко О.І. став проживати сторонній чоловік – Буров Михайло Сидорович, який мені повідомив, що 21 жовтня 2013 р. він купив за 54 000 грн. у Бойко О.І. 1/2 частку належної нам на праві спільної сумісної власності квартири та надав мені копію вказаного договору.
Зазначений договір є недійсним, оскільки відповідно до ст.. 362 Цивільного кодексу України я маю переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та інших рівних умовах крім випадку продажу з публічних торгів. Оскільки продажу з публічних торгів належної нам квартири не було, і Бойко О.І. не повідомив мене про свій намір продати частину квартири, яка є нашою сумісною власністю, він не виконав вимог закону при укладенні договору купівлі-продажу, що є підставою недійсності укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу.
Грошову суму, яку мені потрібно сплатити за договором, я внесла на депозитний рахунок суду.
Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до заяви документами.
На підставі викладеного й у відповідності із ст. 16, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, частинами 1, 2, 4 ст. 362 ЦК України, керуючись статтями 3, 15, 118-120 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири 48, розташованої по вулиці Чорновола, 36, у м. Черкаси, укладений 21 жовтня 2013 р. між відповідачами Бойком Олександром Івановичем і – Буровим Михайлом Сидоровичем.
2. Перевести на мене права та обов’язки покупця за договорі купівлі-продажу 1/2 частки квартири 48, розташованої по вулиці Чорновола, 36, у м. Черкаси, укладений 21 жовтня 2013 р. між відповідачами Бойком Олександром Івановичем і – Буровим Михайлом Сидоровичем.
3. Виплатити Бурову Михайлу Сидоровичу 54 000 гривень, внесених мною на депозитний рахунок суду.
4. Виселити Бурова Михайла Сидоровича з ізольованої кімнати квартири 48, розташованої по вулиці Чорновола, 36, у м. Черкаси.
Додатки:
1. Три копії договору купівлі-продажу квартири.
2. Довідка з місця проживання.
3. Довідка БТІ.
4. Квитанція про сплату судового збору.
5. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
6. Дві копії позовної заяви.
«____»___________2014р.
Цікава судова практика при перевищенні директором своїх повноважень.
Фабула судебного акта: Проверка полномочий лица на подписание сделки иногда приобретает абсурдного характера особенно при общении с банковскими клерками при получении кредита. Это дело иллюстрирует, что даже при отсутствии у руководителя всех полномочий на подписание договора поставки от имени юридического лица этот договор может быть признан судом действительным, а задолженность по ним взыскана.
Между ПАО и ООО был заключен договор поставки согласно условиям которого ООО поставило ОАО товар на сумму почти 22 млн. грн. ПАО не рассчитался с ООО и было подано два иска ООО с первоначальным иском о взыскании задолженности, а ПАО со встречным иском о признании договора поставки недействительным.
Встречный иск обосновывается тем, что директор не имел право на заключение договора поставки без решения и поручения Наблюдательного Совета или Общего собрания, поскольку такой договор является значительной сделкой в понимании ст. 70 ЗУ «Об акционерных обществах». Суды первой, апелляционной и кассационной инстанций установили нарушения директором порядке заключения от имени ПАО крупной сделки и признали договор поставки недействительным.
ВСУ хотя и подтвердил нарушения директором порядке заключения от имени ПАО крупной сделки однако отменил предыдущие решения и отказал в удовлетворении встречного иска ОАО.
ВСУ обосновывает свою позицию следующим. ПАО длительное время совершала действия направлены на выполнение договора поставки: принимало товар, подписывали документы на принятие товара, дополнительные соглашения, спецификации и тому подобное. При этом отсутствие решения Наблюдательного Совета ПАО или Общего собрания ПАО для заключения договора поставки не является достаточным основанием для признания этого договора недействительным, поскольку как подтверждающие обстоятельства дела договор не только принят ПАО к выполнению, но и частично выполнен, поскольку в первую очередь ПАО приняло товар. Судам в этом случае следует применять ст. 241 ГК Украины, потому что произошло последующее одобрение ПАО заключенной сделки (договора поставки).
