До Соснівського районного суду
м. Черкаси,
18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316
Позивач: Іваненко Іванною Іванівною,
18000, м. Черкаси,
вул. Легоцького, б. 11 кв. 60
Черкаський район, Черкаська область
Відповідач: Закрите акціонерне товариство
комерційний банк "ПриватБанк"
49094, м. Дніпропетровськ,
вул. Набережна Перемоги, 50
Дніпропетровський райони,
Дніпропетровська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:
Черкаське головне регіональне
управління Закритого акціонерного
товариства комерційний банк "ПриватБанк"
18023, м. Черкаси, вул. Гоголя, 221
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання частини договору недійсним
29 серпня 2006 року між мною, Іваненко Іванною Іванівною, та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк (від імені якої діяла черкаська філія в особі начальника Департаменту споживчого кредитування Черкаського головного регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (надалі по тексту Банк) Ридвана Володимира Дмитровича) було укладено кредитний договір. Одними із істотних умов договору були: загальна сума кредиту – 60 240.00 грн., відсотки за користування кредитом – 1,25% на місяць, винагорода за надання фінансового інструменту – 0.00% від суми виданого кредиту, винагорода – 0,2% від суми виданого кредиту, сума щомісячного платежу – 1 289,97 грн.
Протягом періоду дії кредитного договору мною були виконані всі його вимоги, а саме: підписано договір застави, предмет застави застраховано, кредитні кошти використано за цільовим призначенням (купівля автомобіля), надано до Банку відповідні документи, щомісяця здійснено відповідні платежі. Проте, в грудні минулого року до мене почали надходити листи із повідомленням про те, що моя відсоткова ставки за користування кредитом піднята із 15% до 26% річних. Таке рішення Банк мотивує тим, що в кредитному договорі є відповідний пункт (п. №2.3.1. "в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в України, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США"), який надає йому право в односторонньому порядку змінювати відсоткову ставку за користування кредитом.
Вважаю, що таке рішення є незаконним та порушує мої інтереси та права (у випадку підвищення процентної ставки сума щомісячного платежу зросте майже наполовину), а пункт 2.3.1. кредитного договору містить норму, що є явно не вигідною та дискримінаційною по відношенні до мене, як сторони договору.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміни до договору вносяться лише за згодою сторін. Процентна ставка є істотною умовою договору. Свою незгоду із збільшенням процентної ставки я виразила у листі до Банку від 6 січня 2009 року. Проте в наступному листі Банк мене повідомив, що він реалізував своє право на одностороннє підвищення процентної ставки і, відповідно, моєї згоди не потрібно.
Незаконність рішення Банку по підвищенні процентної ставки можна виявити також при аналізі статті 11 та 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Закріплене в договорі право банку змінювати процентну ставку містить у собі явно дискримінаційну умову по відношенні до мене як до споживача. Відповідно ця умова суперечить принципу добросовісності та має наслідком явний та істотний дисбаланс договірних прав мені на шкоду.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" також встановлено заборону на право Банку в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку.
На заборону Банкам змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку із волевиявленням однієї із сторін вказано також у листі Національного банку України від 27 лютого 2009 року за №18-311\878-3001.
Вважаю також, що кредитний договір від 29 серпня 2006 року є договором приєднання. Оскільки під час підписання даного договору мною було звернено увагу менеджера, який готовив договір на деякі умови (у тому числі на право Банку збільшувати процентну ставку) із бажанням змінити їх. Проте менеджером (а в подальшому і безпосередньо особою, яка підписувала договір - Ридваном Володимиром Дмитровичем) було відмовлено у зміні умов договору, оскільки такий договір було розроблено як стандартний для застосування на всій території України відділеннями ПриватБанку. На той час майже всі кредитні установи працювали на підставі стандартних типових кредитних договорів. Отже я фактично була позбавлена прав, які я звичайно мала. Адже при інших звичайних умовах (наприклад, якщо би я могла запропонувати свій варіант договору) я би зафіксувала розмір платежів, для того щоб здійснювати фінансове планування своїх витрат. Якби була можливість відмовитися від цих умов та договору, то я би відмовилася. Але підприємство-постачальник автомобілів працювало тільки із "ПриватБанком".
Статтею 634 Цивільного кодексу України встановлено, що Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов’язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
При прийнятті рішення прошу також врахувати судову практику, яка склалася на даний час із цього предмету.
Відповідно до частини 7 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України позови що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися за місцем їх знаходження.
На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 3, 15, 110, 214, 215 Цивільного процесуального кодксу України 634, 651 Цивільного кодексу України 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", -
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду;
2. Визнати кредитний договір №CSQAU00100135 від 29 серпня 2006 року договором приєднання;
3. Визнати п. 2.3.1. кредитного договору №CSQAU00100135 від 29 серпня 2006 року "в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в України, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США" недійсним;
4. Відшкодувати на користь позивача судові витрати в сумі грн.
Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Копія кредитного договору;
3. Копія паспорту;
4. Копія листа Банку від 6 січня 2009 року;
5. Копія листа відповіді від 28 січня 2009 року;
6. Копія листа Банку від 20 лютого 2009 року;
7. Копія листа відповіді від 17 березня 2009 року;
8. Копія рішення суду від 22 жовтня 2008 року;
9. Копія рішення суду від 22 листопада 2007 року;
10. Квитанція про сплату ІТЗ;
11. Квитанція про сплату Держ. мита.
"__"_________ 2009 року
І.І. Іваненко
Примітка до позовної заяви про скасування незаконного підвищення процентних ставок за кредитом:
1. Дана позовна заява була подана в період коли банки нагло намагалися повісити на людей курсові коливання. Для людей, які взяли кредити у валюті – проблема була віддавати дорожчу валюту. Для людей, які взяли в гривні – були кабальні умови договору, коли банки могли в односторонньому порядку збільшувати процентні ставки. ПриватБанк у цьому відношенні був передовиком. Збільшував процентні ставки навіть тоді, коли це було прямо заборонено законом. Через це ми і виграли суд. Адже мова йшла про 30 тисяч гривень переплати.
