Воловецький районний суд Закарпатської області
вул. Зарічна, 1, смт. Воловець,
Закарпатської області, 89100
Позивач: Шимик Ганна Йосипівна
Адреса реєстрації: с. Верхня Грабівниця, 12,
Воловецького району, Закарпатської області
в інтересах інваліда ІІ групи дитинства Шимика Миколи Ілліча,
1983 року народження
Відповідачі: Управління Пенсійного фонду України
у Воловецькому районі вул. Карпатська, 31, смт. Воловець,
Закарпатської області, 89100
Управління праці та соціального захисту населення
Воловецької районної державної адміністрації
вул. Пушкіна, 7, смт. Воловець,
Закарпатської області, 89100
Від сплати державного мита звільнена на підставі
абз 5 п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії
Я, Шимик Ганна Йосипівна, являюсь матір’ю інваліда дитинства другої групи Шимика Миколи Ілліча, 1983 року народження.
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу.
Враховуючи дану норму та те, що я виховала сина-інваліда до шестирічного віку і маю стаж роботи понад 15 років, я мала право вийти на пенсію у 2007 році.
Проте, компетентні державні органи, які зобов’язані надавати роз’яснення громадянам щодо особливостей законодавства пенсійного забезпечення своєчасно не повідомили мене про можливість вийти на пільгову пенсію, не надали мені потрібної інформації, що призвело до того, що я оформила пенсію лише 07.07.2010 р.
Я не знала, що маю право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому я й не зверталася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення такої пенсії.
Про таке право я дізналася випадково від знайомих у 2010 році. Тому, я відразу подала необхідні документи для призначення мені пенсії за віком, яку я на даний час отримую.
Оскільки я здійснюю постійний догляд за сином, який без сторонньої допомоги обходитись не може, мої можливості довідатись про особливості пенсійного забезпечення матерів, які мають дітей інвалідів, є дуже обмеженими. Так як державна соціальна допомога, яку я отримую, не покриває повністю потреб хворого сина, я обов’язково відразу ж скористалась би правом на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, щоб покращити фінансове становище мого сина-інваліда, надати йому додаткове лікування та утримання.
При цьому прошу також врахувати, що я зі своїм сином фактично проживаємо в сільській місцевості. Можливості придбавати періодичні видання та ознайомлюватися з пенсійним законодавством в мене немає, оскільки мій син потребує постійного стороннього догляду, у зв’язку з чим я не можу на тривалий час від нього відлучатися, а тим більше знайти час для стеження за змінами в законодавстві. Я також не можу собі дозволити зайвих витрат у виді придбання газет, так як основна маса коштів витрачається на придбання ліків моєму синові.
У зв’язку з частими загостреннями стану здоров’я сина Миколи я зверталася до медичних установ за медичною допомогою. Часто син проходить як стаціонарне так і амбулаторне лікування.
Всі ці обставини аж ніяк не давали мені змоги вчасно дізнаватися про свої права. Тому, я вважаю, що я мала поважні причини для пропуску строку позовної давності для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів моїх та мого сина. Ці обставини дають мені підстави винести клопотання перед судом про поновлення мені строку позовної давності звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», органи місцевого самоврядування зобов'язані інформувати інвалідів про зміни та доповнення до законодавства про соціальну захищеність інвалідів.
Зі змісту Типових положень про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 29.09.2000 р., що діяло в період 2005-2006 рр., та № 790 від 30.05.2007 р., що діє в даний час, вбачається, що одним із завдань управління праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій є здійснення нагляду за додержанням законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; інформаційно-роз'яснювальної роботи (п. 3 Положення). Відповідно до вказаних завдань, як це вбачається в пп. 11), 18), 27), 28), 29), 30) п. 4 Положення, управління здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; формує банк даних інвалідів; організовує та проводить консультації; роз’яснює громадянам положення нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; інформує населення з питань, що належать до його компетенції, через засоби масової інформації.
Саме з вини відповідачів – управління праці та соціального захисту населення Воловецької РДА та управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі у формі ненадання мені інформації про можливість на одночасне отримання державної соціальної допомоги та пенсії по втраті годувальника, я вчасно не звернулася за призначенням пенсії по втраті годувальника на мого сина.
З приводу нарахування та виплати мені пенсії по втраті годувальника на сина Миколи з 24.11.2007 р. (настання пільгового пенсійного віку) по 07.07.2010 р. (дату фактичного призначення пенсії на пільгових умовах) я зверталася із письмовою заявою до відповідачів, однак отримала необґрунтовані відмови.
Тому, я звертаюся до суду за захистом свого порушеного права.
Виходячи з викладеного, у відповідності до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам», «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Типовими положенням про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України «Щодо порядку передачі довідок МСЕК та ЛКК для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» №10141/0/14-05/05-4 №16564/02-20 від 09-22.12.2005 року, статей 73, 119-120, 263 ЦПК України,-
ПРОШУ:
1. Визнати причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.
2. Прийняти мою позовну заяву до розгляду.
3. Визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Воловецької районної державної адміністрації щодо ненадання мені роз’яснень про законодавство соціального та пенсійного забезпечення.
4. Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі щодо нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах.
5. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі призначити мені пенсію за віком на пільгових умовах з 24.11.2007 р. відповідно до абзацу 4 пункту 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
6. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі здійснити відповідне дорахування пенсії та виплатити мені суму заборгованості за період з 24.11.2007 р. по 07.07.2010 р.
Додаток:
1. Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Шимик Г.Й.;
2. Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Шимика Р.І.;
3. Копія свідоцтва про одруження;
4. Копія довідки МСЕК;
5. Копія пенсійного посвідчення;
6. Відповідь УПФУ у Воловецькому районі;
7. Спільний лист від 09.12.2005 року;
8. Копія позовної заяви із додатками;
9. Заява про розгляд справи без моєї участі.
«___» __________ 2011 року
Шимик Г.Й.
Примітка до позову про зобов’язання вчинити дії:
1. Досить складним є даний позов. Основна складність полягає у тому, що в кожної особи є право на пенсію. Саме право. І це право, нажаль не породжує прямого обов’язку Пенсійного фонду роз’яснити це право.
2. Суть зводится до наступноного. Особа мала право вийти на пенсію раніше на п’ять років ніж загальна безпільгова категорія людей. Фактично особа вийшла раніше на 2 роки. Пробуємо стягнути за інші три. При цьому намагаємося прив’язати Управління праці та соцзахисту, оскільки в них є обов’язки по роз’ясненню населенню їх соціальних прав.
