Апеляційна скарга – це письмова заява, яку подає сторона, яка не згодна з рішенням суду першої інстанції. У ній сторона повинна вказати, чому вона вважає, що рішення суду першої інстанції було неправильним, і просити суд апеляційної інстанції скасувати або змінити рішення.

Апеляційна скарга повинна бути подана в суд апеляційної інстанції протягом певного строку, який встановлюється законом. Зазвичай цей строк становить 30 днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга повинна містити такі реквізити:

• Найменування суду апеляційної інстанції;
• Прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подає апеляційну скаргу;
• Поштовий індекс, адреса місця проживання (перебування) або місцезнаходження юридичної особи;
• Номер телефону;
• Електронна пошта;
• Найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення;
• Номер справи;
• Дату проголошення рішення суду першої інстанції;
• Рішення суду першої інстанції, яке оскаржується;
• Обґрунтування доводів апеляційної скарги;
• Прохання апеляційної скарги.

До апеляційної скарги повинні бути додані такі документи:

• Копія рішення суду першої інстанції;
• Копія доказів, на які посилається сторона в апеляційній скарзі;
• Документи, які підтверджують сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу в межах доводів, наведених у ній. Суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення суду першої інстанції повністю або частково, змінити його або залишити без змін.

Якщо ви не згодні з рішенням суду першої інстанції, вам слід звернутися до адвоката за консультацією щодо того, як правильно подати апеляційну скаргу.

 Зразок апеляційної скарги

До Київського апеляційного суду
Адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 2 А
Телефони: (044) 284-15-77, (044) 284-15-82
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

через:
Шевченківський районний суд міста Києва
Адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А Телефони: (044)298-58-72, (044)298-58-70
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

По справі: №_____

Апелянт:
________________________

Відповідач:
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570
Адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д
Телефони: (056) 789 60 21, 3700
Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.02.2022 року, по справі №_____

07.02.2022 року суддею Шевченківського районного суду міста Києва Осауловим А.А. було розглянуто цивільну справу №_____ про стягнення коштів трьох відсотків річних від суми боргу з громадянки України _____(надалі Апелянт), на користь АТ КБ «Приватбанк» (надалі Відповідач).

За результатами розгляду справи №_____ Шевченківський районний суд міста Києва вирішив:

Позовні вимоги банку задовольнити частково та стягнути з Апелянта кошти трьох відсотків річних від суми боргу за період з 27.01.2018 року по 14.12.2020 року, в розмірі – 14 619,05 доларів США та судовий збір в сумі 6128,64 гривень.

При ухвалені вищезазначеного судового рішення, суд першої інстанції керувався наступним:

1. Судом встановлено, що 18.05.2007 року між Апелянтом та Відповідачем був укладений кредитний договір № _____п, а 29.10.2008 року додаток до договору №1, згідно яких Апелянту надано кредитні кошти в розмірі 205 310 доларів США, строком до 18.05.2017 року.

2. Постановою Київського апеляційного суду від 15.12.2021 року у справі №_____ рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року скасовано та постановлено: у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Апелянта про стягнення заборгованості відмовити.

3. Суд посилається на обставини, встановлені рішенням Київського апеляційного суду від 15.12.2021 р. у справі №_____, згідно якого Відповідачу було відмовлено в задоволенні позову через пропуск строку позовної давності. Крім цього встановлено, що заборгованість за тілом кредиту становить 168 109,64 доларів США.

4. Відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 38 556,42 доларів США, за період з 02.06.2013 року по 14.12.2020 рік (7 років, 6 місяців та 12 днів).

5. Суд посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду, якими погоджені висновками Касаційного господарського суду про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

6. Суд вирішив стягнути з Апелянта 3 % річних за останні три роки, що передували подачі позову, тобто за період з 27.01.2018 року по 14.12.2020 року, виходячи з розміру тіла кредиту в розмірі 168 109,64 доларів США, який встановлено Київським апеляційним судом у рішенні від 15.12.2021 року у справі №_____.

Апелянт з вказаним судовим рішенням не може погодитися з огляду на наступне:

1. Апелянт не заперечує той факт, що між ним та Позивачем, 18.05.2007 року було укладено кредитний договір та додаток до договору №1 від 29.10.2008 року, відповідно до яких нею отримано кредитні кошти. Проте Апелянт заперечує той факт, що нею були отримані кредитні кошти в розмірі 205 310 доларів США. Як було встановлено раніше скасованим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02.12.2015 року у справі №_____, Апелянт отримала від Відповідача кредитні кошти в розмірі 180 000 доларів США. Слід зауважити, що вказане рішення скасовано не на підставі оспорювання суми виданого кредита, розмір виданих кредитних коштів сторонами не оспорювався. Дана обставина також підтверджується квитанцією про видачу готівки від 18.05.2007 року (копія якої міститься в матеріалах справи). Інших доказів про видачу Апелянту будь-яких інших сум в матеріалах справи не міститься, тому як Відповідач в своїх доводах так і суд в своїх висновках помилково встановили, що розмір кредиту виданий Апелянту становить 205 310 доларів США.

2. В своєму рішенні від 07.02.2021 року суд посилається на обставини встановлені у Постанові Київського апеляційного суду від 15.12.2021 року у справі №_____, проте станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, вказана постанова апеляційного суду не набрала законної сили, оскільки самим же Відповідачем було подано касаційну скаргу. В подальшому, Постанова Київського апеляційного суду від 15.12.2021 року у справі №_____ була скасована Постановою Верховного Суду України від 08.02.2023 року, а справа №_____ направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі. Станом на сьогоднішній день, ухвалою Київського апеляційного суду від 28.03.2023 року у відкритті апеляційного провадження у справі №_____ було відмовлено. Таким чином, суд в своєму рішенні посилається на обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке є скасованим. Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Оскільки Постанова Київського апеляційного суду від 15.12.2021 року у справі №_____ була скасована судом вищої інстанції, вона не може вважатися такою, що набрала законної сили, відтак доказ на який посилається суд є неналежним.

3. Суд частково задовольнив вимоги Відповідача, стягнувши 3% річних за період з 27.01.2018 року по 14.12.2020 року, з суми тіла кредита, встановленої на підставі скасованого рішення у справі №_____. Крім того, в цьому ж рішенні (Постанова від 15.12.2021 року у справі №_____) чітко вказано, що прострочення платежу мало місце 23.02.2009 року, а отже Апелянт, відповідно до умов кредитного договору, повинна була повернути суму кредиту та інші передбачені договором платежі до 23.06.2009 року. Оскільки у вказаний період Апелянт не повернула кошти, саме з цього моменту Відповідач дізнався про порушення своїх прав та у нього виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості. Відповідач також посилався на те, що останній платіж за кредитним договором був здійснений Апелянтом 19.02.2010 року, проте жодних доказів на підтвердження цього не надав. Крім того, з вказаної Постанови вбачається, що з позовом Відповідач звернувся в червні 2013 року, а, відтак, навіть у разі доведення факту здійснення Апелянтом платежу для погашення кредиту 19.02.2010 року, зазначений позов подано з порушенням трирічного строку позовної давності. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України). За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Таким чином, окрім іншого, Апелянт вважає за необхідне застосувати строки позовної давності до вимог Відповідача щодо стягнення 3% річних.

4. Апелянт вважає, що у Відповідача були відсутні підстави звертатися до суду з позовом щодо стягнення 3% річних. Шевченківський районний суд міста Київ, частково задовольняючи позов банку, у справі №_____, вирішивши серед іншого стягнути з Апелянта заборгованість по процентам - 104 131,23 доларів США, що становить 832 008,53 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 144 906,16 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 143 988, 25 доларів США, що становить 1 150 466,18 грн., штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, що становить 250,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України фактично три відсотки річних є пенею, яка може застосовуватися в разі прострочення грошового зобов'язання, якщо в його умовах не був передбачений такий вид санкції за його порушення. Задовольняючи позовні вимоги Відповідача щодо стягнення пені та заборгованості за процентами, у справі №_____, суд виходив з умов кредитного договору, тобто кредитним договором були передбачені розмір пені та штрафних санкцій, що застосовуються, у випадку порушення Апелянтом своїх зобов’язань, а також було зазначено відсоткову ставку за користування кредитом. Враховуючи, що за змістом ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання боржник зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у суду не було правових підстав для покладення обов'язку на Апелянта, який прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, сплатити 3 % річних від простроченої суми, оскільки зазначеним договором встановлений розмір процентів за користування кредитними коштами. Аналогічний висновок викладений Колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у рішенні від 05.07.2012 року у справі №712/2-4144/2010.

5. Відповідно до висновків Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2022 року у справі №285/3536/20 - приватне право не може допускати ситуацію за якої кредитор пред’являє тільки позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, без стягнення задавненої вимоги, на яку вони нараховуються. На думку КЦС, пред’явлення кредитором тільки позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат, дозволяє обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності. Тим самим досягнути результату, який недоступний кредитору при пред’явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги. Тобто складається ситуація, коли кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги без можливості для боржника заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги.

6. В своїх розрахунках Відповідач виходив із того, що сума заборгованості, згідно рішення суду складає 170 717,72 доларів США. Це невірно. Суд визначив суму заборгованості в гривнях і вона складає по рішенню суду 3 470 826,89 грн. Суд, при ухвалені оскаржуваного рішення у справі №_____, не врахував того, що заборгованість визначена у гривнях та здійснив розрахунок 3% річних виходячи з розміру тіла кредиту в розмірі 168 109,64 доларів США. Апелянт вважає, що саме від суми 3 470 826,89 грн. має нараховуватись 3% річних і відповідно в рішенні суду має бути вказана сума до стягнення в українській гривні, а не доларах США.

Щодо судового збору.

Апелянт вважає за необхідне клопотати суд про відстрочення сплати судового збору, оскільки розмір судового збору є для неї значним та суттєво перевищує доходи Апелянта. Апелянт є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААЛ №245321, являється інвалідом 3 групи. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела / суми доходів та утриманих податків, станом на 24.05.2023 рік, загальна сума нарахованого доходу Апелянта за 2022-2023 роки становить 24 846,11 гривень. Розмір доходів Апелянта також підтверджується довідкою про доходи №7455 4649 7345 1402, виданою Пенсійним фондом України, згідно якої станом на 31.05.2023 рік загальний розмір доходів за останній рік складає 24 627,00 гривень.

Згідно підпункту 6 пункту 1 частини 2 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Оскільки, відповідно до розміру задоволених вимог, суд вирішив стягнути з Апелянта судовий збір в сумі 6128,64 грн., то для звернення з апеляційною скаргою до суду, Апелянт має сплатити судовий збір в розмірі 6128,64 грн * 150%, що складає 9192,96 грн., що становить понад 18% загального доходу Апелянта за весь минулий рік.

Щодо строків подання апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи №_____, оскаржуване рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.02.2022 року було ухвалено незадовго до початку війни. Апелянт завжди відповідально ставилася до свої процесуальних прав та обов’язків та слідкувала за рухом справи у суді.

Після ухвалення оскаржуваного рішення та до моменту введення в Україні воєнного стану 24.02.2022 року, повний текст судового рішення Апелянту не надсилався, відтак Апелянт вказане судове рішення не отримувала та не ознайомлювалася з ним. В судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, а повний текст Апелянт очікувала отримати засобами поштового зв’язку.

24.02.2022 року, внаслідок невиправданої та протиправної збройної агресії РФ проти України розпочалася війна. Указом Президента України, Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО №64/2022 від 24.02.2022 року з 05:30 години ранку було введено воєнний стан. В подальшому Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та діє й по сьогоднішній день.

В зв’язку з бойовими діями на території міста Києва та Київської області, а також у зв’язку з ракетними обстрілами міста, Апелянт була змушена виїхати з України до Франції. Згідно тимчасового дозволу на проживання №_____, Апелянт 10.04.2022 року в’їхала до Франції, де перебувала до повернення в Україну. До виїзду з України Апелянт не цікавилася рухом справи, у зв’язку з форс-мажорними обставинами, обумовленими війною та необхідністю доглядати за своїми онуками і організацією виїзду з країни. Окремо слід зазначити, що після 24.02.2022 року суди не працювали.

В зв’язку з терміновим виїздом за кордон, Апелянт не отримувала кореспонденцію від суду за зареєстрованим місцем проживання в Україні.

Апелянт не мала можливості та достатніх знань в сфері права для того, щоб дізнатися про рух справи у суді перебуваючи за кордоном. На території Франції Апелянт не мала можливості отримати правову допомогу з питань, що виникають в українській юрисдикції.

Повернувшись в Україну Апелянт дізналася, що відносно неї відкрито виконавче провадження №_____, на підставі набранням законної сили оскаржуваним рішенням суду. Так Апелянт дізналася, що повний текст рішення суду набув чинності та вже переданий на виконання.

Оскільки з повним текстом рішення суду Апелянт не ознайомлювалась, 29.05.2023 року Апелянт звернулася з заявою до Шевченківського районного суду міста Києва, в якій просила надати їй повний текст оскаржуваного рішення. Відтак, Апелянт ознайомилася з судовим рішенням лише 29.05.2023 року, тому вважає, що має поважні причини на поновлення строків апеляційного оскарження вказаного рішення.

В рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 07.02.2022 року по справі №_____ вказано, що строк подання апеляційної скарги становить 30 днів. Тому, Апелянт вважає останнім днем на подання апеляційної скарги на вказане рішення – 28.06.2023 року (середа), та просить суд поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження даного рішення.

Відповідно до статті 127 ЦПК України - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 354 ЦПК України - апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Керуючись вищевикладеним та статтями 256, 257, 261, 267, 625 ЦК України, статтями 82, 127, 354, 356, 376 ЦПК України, -

Прошу Суд:

1. Скасувати Рішення судді Шевченківського районного суду міста Києва, Осаулова А.А. від 07.02.2022 року по справі №_____;
2. Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі;
3. Судові витрати по справі – покласти на Відповідача.

 

Додатки:

Апелянт.

03.06.2023 року