Судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Бассак Т.Є.

18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316

Позивач: Тетар Лідія Миколаївна

місце проживання:

Черкаська обл., м. Городище, вул. Леніна, буд. 1

тел.: (093) 660-42-38

Відповідач: Тетар Юрій Борисович

місце проживання:

18000, м. Черкаси, вул. Леніна, буд. 1, кв. 2

тел.: (098) 904-99-17

Справа № 111/1234/13-ц

Провадження № 1/123/1234/12

Додаткові письмові пояснення

Сторона Відповідача, вважає за необхідне надати суду додаткові письмові пояснення, щодо позиції Відповідача у даній справі та безпідставності заявлених вимог Позивача.

І

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,«не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто…»

Згідно п.23 вказаної Постанови Пленуму ВСУ, «При вирішенні спорів між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясувати джерело і час його придбання».

Відповідно до ст. 60 СК України, норми якого поширюються на правовідносини з приводу придбаного після набуття ним чинності майна, «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, «Особистою приватною власністю чоловіка є майно, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто».

Згідно ч. 7 ст. 57 СК України, «Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю».

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»,«Власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом. Порядок здійснення цих прав власником житла регулюється цивільним законодавством України».

Пунктом 4 ч. 1 ст. 57 СК України визначено, що «Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Таким чином, в період шлюбу Відповідачем та Леніним Сергієм Васильовичем була приватизована квартира № 1 в ж/б № 2 по вул. Леніна що у м. Черкаси, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Внаслідок приватизації Відповідач та Ленін С.В. були співвласниками в рівних долях вищезазначеної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20.01.1995, виданого відділом приватизації Придніпровського райвиконкому м. Черкаси за № 1234.

У спірній квартирі, зареєстровані Позивач, Відповідач, Тетар К.Ю та Тетар А.К. - власник особового рахунку та квартири є Відповідач - що підтверджується довідкою КП Придніпровська СУБ від 12.12.2013 р. за № 1234 та квитанціями щодо сплати комунальних послуг.

ІІІ

Стаття 57 СК України, визначає «Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Зокрема п.4 ч.1 вказаної статті, до особистої приватної власності дружини, чоловіка відносить житло набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Стаття 61 СК України, не відносить майно яке було набуте одним із подружжя під час шлюбу в порядку його приватизації до об’єктів спільної сумісної власності подружжя, а тому воно не підлягає поділу.

Спірна частка квартири була набута Відповідачем не в наслідок придбання, набуття чи шляхом внесення спільних грошових коштів, а отримана на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», який є спеціальним по регулюванню правовідносин щодо приватизації майна. Оскільки право на безкоштовну приватизацію державного житлового фонду є особистим і безоплатним та не може передаватись, продаватись або успадковуватись, то і отримане внаслідок безоплатної приватизації майно також є особистим майном того з подружжя, хто реалізував своє індивідуально визначене право на приватизацію.

Згідно п.4 ч.1 ст.57 СК України «Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Тобто, законом чітко встановлено, що майно набуте внаслідок його приватизації є особистим майном того з подружжя, хто реалізував своє особисте право на приватизацію.

Таким чином, майно, набуте Тетаром Ю.Б. внаслідок використання свого особистого права на безоплатну приватизацію нерухомого майна є його особистою приватною власністю та не може відноситись до спільного майна подружжя, оскільки під час набуття такого права не було використано ні спільних коштів, ні будь-яких спільних прав подружжя.

Оскільки правовідносини подружжя щодо даної квартири виникли у 1995 р., а тому регулюються нормами КпШС України, за якими приватизоване житло не є спільним майном подружжя та не підлягає поділу. Така правова позиція була викладена у Постанові Верховного Суду України від 22.02.2012, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

IV

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, «Особистою приватною власністю чоловіка є майно, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто».

Після розірвання шлюбу, Відповідач набув право власності на іншу частину майна шляхом укладання мирової угоди, яка була затверджена рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.12.2007 р. Згідно якого Відповідач сплатив свої особисті грошові кошти, які були надані йому його матір’ю – Тетар Ніною Миколаївною.

Слід зазначити, що Відповідач з 2005 р. по 2010 р. ніде не працював, тож не мав постійного заробітку та не мав фактичної можливості здійснити розрахунок за 1/2 частину квартири, на підставі мирової угоди.

Факт належності йому особисто грошових коштів, за рахунок яких Відповідач набув право власності на іншу 1/2 частину спірної квартири, підтверджується рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, в якому зазначено, що «Судом встановлено, що 12.11.2007 р. згідно розписки позивач Тетар Н.М. взяла в Галич Г.М. в борг 30 000,00 грн. та в подальшому повернула ці кошти. Факт отримання вказаних коштів в борг не заперечується відповідачем Тетар Ю.Б.».

Таким чином, отримані Тетаром Ю.Б. грошові кошти від його матері, є грошовими коштами, які належать Відповідачу особисто, а відтак майно, яке й було ним набуте після розірвання шлюбу між Позивачем та Відповідачем, є повністю особистим майном Відповідача та не може бути взагалі поділено між ним та Позивачем.

За таких обставин, у зв’язку із безпідставністю заявлених вимог Позивача щодо визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири № 2 в ж/б № 1 по вул. Леніна що у м. Черкаси та встановлення факту спільного проживання без укладання шлюбу – слід відмовити в повному обсязі.

Додатки: Копія трудової книжки Відповідача; Копія рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.12.2013 р. по справі № 123/1234/13-ц.

З повагою,

 

«__»___________ 2014 р.                                                                         О.О.Бодашко (представник Відповідача)

Примітка до додаткових письмових пояснень:

1. За допомогою вказаних пояснень, є можливість також подати додаткові докази які не могли бути раніше подані з тих чи інших підстав.

 

Banner V1

Back to top