Києво-Святошинського ВП ГУНП
Київської області______________________
Старшому слідчому Києво-Святошинського

ВП ГУНПВ в Київської області СВ ___________


Адвоката Майорова Василя Олександровича

(Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю

№3575 від 25 грудня 2008 року, яке видане Київської міською КДКА)
адреса для листування:
01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська,
буд. 15 б
засоби зв’язку: 096-243-28-73

Кримінальне провадження №_______



ЗАЯВА
про закриття кримінального провадження

Mayorov V1 1 ua

У Вашому провадженні знаходиться кримінальне провадження №_______ від 05.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України, на підставі заяв ________, що вчинені службовими особами ТОВ «_______».
Так, у своїй заяві ____ зазначив, що 20.05.2015 року посадові особи ТОВ «____» (надалі-Підприємство) на підставі договору безпроцентної поворотної фінансової допомоги №20/05-15 отримали від нього грошові кошти у сумі 54 692 доларів США та надали йому квитанцію до прибуткового касового ордеру №402 від 22.05.2015 року про отримання Підприємством від нього вказаної суми. Отримавши від Поліщука В.А. грошові кошти посадові особи Підприємства не внесли їх ані в касу Підприємства ані на його розрахунковий рахунок, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.
20.12.2016 року до Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київській області звернувся засновник Підприємства і ____із заявою про вчинення посадовими особами Підприємства у період з 22.12.2015 року по жовтень 2016 року розкрадання грошових коштів Підприємства, чим заподіяли йому збитки у великих розмірах, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України.
Заява ____об’єднані в одне кримінальне провадження за №____ від 05.04.2016 року.
Кримінальне провадження №____ від 05.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України підлягає закриттю з огляду на наступне.
20 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «____» (Позичальник) та громадянином України ____ (Позикодавець) було укладено договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги №____ (надалі- Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом є взаємовідносини сторін, пов’язана з позикою ____грошових коштів Підприємству.
Згідно п. 2.1 Договору сума позики становить 54 692 (п’ятдесят чотири тисячі шістсот дев’яносто два) долари США.
Пунктом 3.1 Договору Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника або в касу Позичальника готівкою частинами або в повному обсязі.
Пунктом 4.1 встановлено, що строк повернення позики 2 (два) місяці з моменту надання суми позики.

По-перше:

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (надалі – ПКУ) фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
При цьому поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Зокрема, ст. 1046 ЦКУ встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Національна валюта - гривня може бути предметом позики без будь-яких "але". Це платіжна одиниця нашої країни і законний платіжний засіб, який обов'язковий до прийому за номінальною вартістю згідно зі ст. 192 ЦК України. Зобов'язання має бути виражене і виконане в гривнях, про що говорять ч. 1 ст. 524 і ч. 1 ст. 533 ЦК України.
Згідно зі ст. 533 ЦКУ грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Використати іноземну валюту на території України як засіб платежу можна, тільки маючи індивідуальну ліцензію НБУ (підпункт "г" пп. 4 ст. 5 Декрету N 15-93). Випадки, коли вона не потрібна, перераховані в п. 1.5 Положення N 483.
Статтею 3 Цивільного-процесуального кодексу України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Скориставшись своїм правом, передбаченим Цивільним-процесуальним Кодексом України, у грудні 2015 року громадянин ____звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області до ТОВ «____» про стягнення заборгованості на підставі договору безпроцентної фінансової допомоги №___
24 червня 2016 року Києво-Святошинський суд Київської області (головуючий суддя ____. розглянувши цивільну справу №____за позовом ____. до ТОВ «____» про стягнення коштів позовні вимоги задовольнив частково. Стягнуто з ТОВ «____» на користь ____. заборгованість за договором позики у розмірі 1 319 840 (один мільйон триста дев’ятнадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 34 копійки.
Не погодившись з рішенням Києво-Святошинського суду Київської області від 24 червня 2016 року ТОВ «____» подано апеляційну скаргу.
03 жовтня 2016 року розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «____» Апеляційний суд Київської області рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 24 червня 2016 року залишив без змін.
Наразі відкрито Виконавче провадження, підтверджується Постановою про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості з Реєстру виконавчих проваджень (копія додається).

По-друге

Звертаю Вашу увагу, що відповідно до п. 1 Постанови Національного банку України №210 від 06.06.2013 року «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (надалі – Постанова №210)(у редакції чинній станом на момент проведення готівкової операції між ____та Підприємством 22 травня 2015 року) встановлено граничний розрахунок готівкою між фізичною особою з підприємством протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень.
Пунктом 2 Постанови №210 чітко зазначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150 000 гривень, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки.
Крім того, п. 2.3 Положенням «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (в редакції з 01.09.2013) визначено, що Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Отже, Постановою №210 та Положенням (в редакції з 01.09.2013 чітко врегульована процедура розрахунку грошових коштів готівкою.
Згідно з п. 5.6 Постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України», виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій.
Також звертаю Вашу увагу, що фінансова операція, яка рівна або перевищує 150 тис. грн і відповідно до ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.
Згідно ст. 17 Вказаного Закону, Банк повинен ідентифікувати учасників позики і повідомити суб'єкта первинного фінмоніторингу, а також правоохоронні органи про діяльність підприємства. Для підприємства це загрожує закриттям витратних операцій на строк до 5 робочих днів і основою для проведення оперативно-розшукової діяльності (п. 4 ст. 6 Закону про оперативно-розшукову діяльність).
Тобто громадянин _______ надаючи готівку, що перевищує граничний розмір порушив ст. ст. 15. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» намагався уникнути фінансового моніторингу, блокування операції щодо перерахування готівки та можливості проведення відносно нього оперативно-розшукової діяльності. Крім цього, отримана сума фактично була меншою на 20 %, оскільки сторони домовились, що отримана вигода від процентів буде закладена у позику.
Щоб не порушувати вимоги Постанови №210, Положення «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (в редакції з 01.09.2013), ст. 192 Цивільного Кодексу України ____надані грошові кошти ____вносила на рахунок Підприємства частинами у гривні починаючи з 22 травня 2015 року, що підтверджується Карткою рахунку з 20 травня 2015 року.

По-третє:

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ якого платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні.
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Податковим Кодексом України чітко вказано, що фінансова допомого не є доходом і підлягає поверненню. Кошти отримані від Поліщука В.А. на підставі Договору вносились на рахунок підприємства. Тому твердження Павлюка В.В., що йому завдано збитків не відповідає дійсності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що заяви подані ____та ____. про вчинення посадовими особами ТОВ «____» кримінального порушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, не містять складу злочину, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані Договором та цивільним судочинством.
На сьогоднішній день громадянин ____через правоохоронні органи намагаються чинити тиск на працівників підприємства ТОВ «____», вчинають дії, які підпадають під ознаки кримінального порушення визначених ст. 355 Кримінального кодексу України «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань».
Більш того, дії службових осіб органу досудового розслідування – слідчого відділу ВП Києво-Святошинського ГУНП у Київській області негативно впливають та перешкоджають нормальній діяльності підприємства у зв’язку з постійним викликом працівників підприємства на допити, витребуванням та вилученням документації тощо.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, Кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Частиною 4 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
За весь час проведення досудового слідства, жодній службовій особі ТОВ «____» не було вручено Підозри про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Також звертаю Вашу увагу, що порушуються розумні строки досудового слідства.
Керуючись ст.284 Кримінального процесуального кодексу України,-

ПРОШУ:
1. Прийняти заяву про закриття кримінального провадження №____до розгляду;
2. Винести постанову про закриття кримінального провадження, №____, у зв’язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «____» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Представник Директора
ТОВ Адвокат В.О. Майоров

 

Banner - CTA V1

Back to top