До апеляційного суду м. Києва через
Деснянський районний суд м. Києва
02217, м. Київ, пр-т Маяковського, 5В

Відповідач 1: _____

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 30
МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840, к/р 32002170101
Тел. 8(044) 590-00-47
Електронна пошта не відома

Відповідач 2(Скаржник): _____

Представник : Майоров Василь Олександрович

Апеляційна скарга
на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва по справі _____ про відмову в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення

21 липня 2010 року на адресу Скаржника надійшло повідомлення про розгляд клопотання про відновлення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.
04 серпня 2010 року Деснянський районний суд м. Києва виніс ухвалу, якою відмовив у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Скаржник не погоджується з ухвалою по справі № ___ від 04 липня 20_ року про відмову в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення
тому, що Деснянським районним судом м. Києва ця ухвала була винесена незаконно.
Її незаконність полягає в наступному:
Деснянський районний суд м. Києва неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, а саме суд при винесенні ухвали керувався датою винесення заочного рішення: 22.06.10 і рахував початок відліку строку подання заяви про перегляд заочного рішення з цієї дати, не враховуючи при цьому, що відправлено воно було 01.07.10, отримано Скаржником 05.07.10, про що свідчать дати на конверті, а заява про перегляд заочного рішення була подана 09.07.10, свідченням чого є дата на повідомленні про вручення поштового відправлення, тобто відповідно до ст..228 ЦПКУ , де зазначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з днів з дня отримання його копії, пропущення строків на подання заяви про перегляд заочного рішення не було.
Керуючись ст.. 3, 4, 228, 292, 293, 294, 295, 296 ЦПКУ,

ПРОШУ:
1. Прийняти апеляційну скаргу до провадження.
2. Винести ухвалу, якою скаргу задовольнити та поновити строки на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Перелік документів, які додаються до апеляційної скарги:

Представник
за довіреністю  Майоров В.О.

Заочное решение суда может быть пересмотрено только по заявлению ответчика, а не третьего лица – КЦС ВС

Заочным решением районного суда был частично удовлетворен иск банка об обращении взыскания на предмет ипотеки. В дальнейшем суд оставил без удовлетворения заявление ответчика о пересмотре заочного решения. После этого соответствующее заявление подали третье лицо, и районный суд отменил заочное решение, рассмотрел дело по правилам общего искового производства и принял противоположное решение, а именно отказал банку в удовлетворении иска.

Апелляционный суд оставил решение суда первой инстанции об отказе в удовлетворении без изменений.

Верховный Суд в составе коллегии Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда отменил предыдущие судебные решения, направил дело на новое рассмотрение в суд первой инстанции со стадии открытия производства по заявлению третьего лица о пересмотре заочного решения, сделав следующие правовые выводы.

Согласно требованиям ч. 1 ст. 284 ГПК Украины заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письменному заявлению ответчика. То есть персонифицированным субъектом подачи заявления о пересмотре заочного решения является ответчик, а не другие лица, участвующие в деле. Поскольку заявитель является третьим лицом, он имеет право обжаловать заочное решение суда в общем порядке.

Суд первой инстанции не принял это во внимание и преждевременно открыл производство по заявлению третьего лица о пересмотре заочного решения. Апелляционный суд на указанное нарушение норм процессуального права внимания не обратил, хотя соответствующие доводы жалобы не были.

Банк в кассационной жалобе, кроме прочего, сослался на то, что определение суда первой инстанции о рассмотрении заявления третьего лица о пересмотре заочного решения является незаконным.

Следовательно, доводы кассационную жалобу дают основания заключения, что соответствующие определения и решение районного суда и постановление апелляционного суда принято с нарушением норм процессуального права.