Солом’янський районний суд м. Києва
03037, м. Київ, вул. М. Кривоноса, 25

Позивач: ___________________

Відповідач-1: __________________

Відповідач-2_______________________

Відповідач-3: ____________________

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ НА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ

З нашими реально виграними судовими справами (з відсканованими рішеннями суду), ви можете ознайомитись за посиланням: Виграні справи

В проваджені Солом’янського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ___ до ___, яка діє в інтересах малолітньої ___ про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Відповідно до Ухвали Соломянського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року про відкриття провадження Позивачу надано строк для подання відповіді на відзив у порядку, передбаченому ст.. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання Відзиву відповідача на позов.

Відзив на позовну заяву Я отримав 01.10.2020 року, що підтверджується копією конверту із штрих кодом та інформацією з офіційного сайту Укрпошта (копії додаються).

Згідно ст. 253 Цивільного Кодексу України (надалі – ЦК України) перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відтак, останній день для подання Відповіді на Відзив на позовну заяву є 16.10.2020 року.

Ознайомившись з наданим Відповідачем-1 Відзивом на позовну заяву та фотокопіями доданих до нього доказів вважаю її твердження необґрунтованими, такими, що не спростовують позовні вимоги та не доведеними жодним допустимим доказом виходячи з наступного.

Так, у своєму Відзиві Відповідач-1 зазначає, що проживала весь час, а саме з моменту вселення в однокімнатній ___. Доказом постійного проживання Відповідачів до грудня 2018 року є штампи у їх паспортах та довідки про реєстрацію місця проживання.
У грудні 2018 року я змінив замки у Квартирі та чиню перешкоди Відповідачам у користуванні Квартирою (арк. Відзиву 7-8).

Посилання Відповідача-1, що вона разом з Відповідачем-3 та їх малолітніми дітьми проживали постійно у Квартирі до грудня 2018 року не відповідає дійсності та не підтверджено жодним належним та допустимим доказом. Штампи у паспортах та Довідки про реєстрацію місця проживання є тільки підтвердженням місця реєстрації, а не доказом постійного проживання Відповідачів з моменту їх вселення до грудня 2018 року. Будь-яких доказів проживання Відповідачів та їх малолітніх дітей у Квартирі Відповідачами не надано. Речі Відповідачів та їх малолітніх дітей у Квартирі відсутні.
Питання щодо належної реєстрації місця проживання Відповідачів та їх малолітніх дітей у Квартирі мною у даній позовній заяві не оскаржується.

Відповідач-1 та Відповідач-3 майже 10 років постійно проживають у будинку за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, ___
З Дня народження та по сьогоднішній день малолітні діти Відповідачів постійно проживали разом з Відповідачами за вказаною адресою. Ходили у місцевий дитячий садок, а на наразі у місцеву школу.

Крім того, факт постійного проживання Відповідачів у будинку за адресою ___. встановлено Київським апеляційним судом у Постанові від 07 травня 2019 року у справі №___, яка додана до позовної заяви.
Так, Київським апеляційним судом встановлено, посилаючись на апеляційну скаргу Відповідача-1 у даній справі, та її особисті пояснення під час розгляду справи, що вона разом з Відповідачем-3 та їх малолітніми дітьми постійно проживають в одному будинку з матір’ю, Третьою особою-1 у даній справі. Між Відповідачами та Третьою особою-1, у даній справі, постійно виникають конфлікти з приводу утримання будинку та прибудинкової території. Конфлікт між нею та Третьою особою-1 у даній справі мав місце ще в літку 2018 року.

Звертаю увагу Суду, що між Відповідачами та Третьою особою-1 вже декілька останніх років триває конфлікт щодо володіння будинком 17 а за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, садове товариство «Чайка», вул. Лісова, буд. 17 а.

Зазначене домоволодіння та земельна ділянка належить мені та Відповідачу-1. Третя особа-1 проживає, за моєї усної згоди, на моїй частині будинку.

Відповідач-1 є рідною донькою Третьої особи-1. Третя особа-1 є особою похилого віку та потребує догляду. Проте, Відповідач-1 разом Відповідачем-3 чинять відносно неї домашнє насильство. Постійно принижують словами, відключили воду для її пиття, не допускають на кухню для приготування їжі, не допускають до туалету, намагаються викинути її речі з будинку.

Доказом того, що Відповідач-1, рідна донька, Третьої особи-1, чинить відносно своєї матері домашнє насильство є протокол, складений працівниками поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, домашнє насильство, та Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області, якою Відповідача-1 притягнуто до адміністративної відповідальності. Проте, через відсутність доказів Київський апеляційний суд скасував Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2019 року.

Проте, сам факт існування конфлікту щодо користування домоволодінням між Відповідачами та Третьою особою-1, Відповідач-1 не заперечувала.

Так, у листопаді 2018 року Відповідачі Я отримав Пропозицію від Відповідачів щодо приватизації квартири на усіх зареєстрованих в ній осіб (фотокопія Пропозиції надана Відповідачем-1 до Відзиву на позовну заяву).
Метою приватизації Квартири Відповідачами є її подальший продаж.

Звертаю увагу Суду, що у Квартирі зареєстрована особа похилого віку, Третя особа-1 у даній справі, яка наразі проживає за моєї згоди на частині мого домоволодіння. Іншого житла вона не має.

Оскільки Відповідач-1 не приймає участі в утриманні своєї похилої матері, Третьої особи-1, то після продажу Квартири грошових коштів від моєї частки та частки Третьої особи-1 буде не достатньо для придбання житла Третій особі-1, де б вона змогу тоді проживати та зареєструватися.
Відтак, Третя особа-1 залишиться без місця проживання та місця реєстрації, чим будуть порушене її права. Без реєстрації місця проживання Третя особа-1 не зможе отримувати пенсію та медичну допомогу.

Оскільки Я не погоджуюсь з вище зазначених мотивів на пропозицію Відповідачів приватизувати Квартиру на всіх зареєстрованих в ній осіб, так як враховую в першу чергу інтереси Третьої особи-1 та для вирішення конфліктів запропонував інший варіант, який би захистив інтереси Третьої особи-1, Відповідачі почали здіймати сварки.
Доказом врегулювання спору є моя відповідь Відповідачам, яка надана Відповідачем-1 разом з Відзивом на позовну заяву.

Щодо численних заяв Відповідачів до правоохоронних органів з приводу перешкоджання мною доступу до Квартири, фотокопії яких разом з відповідями на заяви надані Відповідачем-1 до Відзиву до позовної заяви.

Після того, як Я надіслав Відповідачу-1 Відповідь на їх з Відповідачем-3 Пропозицію щодо приватизації Квартири, що отримана Відповідачем-1 05.12.2018 року особисто, підтверджується копією Рекомендованого повідомлення про вручення, жодних інших пропозицій від Відповідачів не надходило. З питанням щодо необхідності їх проживання у Квартирі Відповідачі ніколи до мене не звертались.

Так, 30 грудня 2018 року, неділя, вечір, передсвятковий день. Всі готуються до зустрічі Нового Року. купляють подарунки, наряджають ялинку, купляють продукти до святкового столу та готують на святковий стіл тощо.
Займаючись у Квартирі приготуванням до зустрічі Нового Року з родиною Я почув, що хтось намагається відкрити вхідні двері, а потім почав стукати та голосно кричати. Підійшовши до вхідних дверей через двірний Я побачив Відповідачів, які намагаються відчинити двері. Коли Я відчинив вхідні двері Відповідачі почали сваритися через те, що Я не погоджуюсь приватизувати Квартиру як вони вважають за потрібне та намагались вдертися до Квартири. При цьому перелякали мою неповнолітню доньку.
Після сварки, яка тривала близько години, та намагання вдертися у Квартиру, Відповідачі викликали поліцію, написали заяву та поїхали.
11.01.2019 року, розглянувши заяву Відповідача-3 від 30.12.2018 року та провівши перевірку щодо перешкоджання Відповідачам у доступі до Квартири, старшим лейтенантом поліції Солом’янським управлянням поліції ГУ НП у м. ___. Відповідачам надано Висновок, що у моїх діях відсутні ознаки адміністративного та кримінального правопорушення та відносини є цивільно – правовими.
29.07.2019 року Листом Солом’янського управляння поліції ГУ НП у м. Києві Відповідачу-3 рекомендовано звернутися до суду, в порядку цивільного судочинства.

13.09.2019 року, через півтора місяця після отримання Листа Солом’янського управляння поліції ГУ НП у м. Києві, замість звернення до суду, Відповідачі знову прийшли до Квартири, намагалися вдертися у приміщення та чинили сварки. Після чого викликали поліцію, написали заяву та поїхали.
17.10.2019 року старшим лейтенантом поліції Солом’янським управлянням поліції ГУ НП у м. Києві Гавриловським Д.І. Відповідачу-3 надано Довідку на його заяву від 13.09.2019 року щодо перешкоджання мною Відповідачам у доступі до Квартири. У Довідці зазначено, що Я вже оптувався з даного питання, у моїх діях відсутні ознаки кримінального правопорушення та відносини є цивільно – правовими.

21.10.2019 року вже Відповідач-1 звертається до Начальника Солом’янського управляння поліції ГУ НП у м. Києві із заявою щодо перешкоджання мною Відповідачам у доступі до Квартири. Тобто через три дні після отримання Довідки про розгляд заяви Відповідача-3.
27.01.2020 року Відповідачі знову прийшли до Квартири, намагалися вдертися у приміщення та чинили сварки. Після чого викликали поліцію, вже посварилися з патрульними поліцейськими, написали заяву та поїхали.

Під час звернення Відповідачів до правоохоронних органів з приводу перешкоджання мною у доступі їм до Квартири, мене не було притягнуто ані до адміністративної ані кримінальної відповідальності.
Ще у липні 2019 року Відповідачам було рекомендовано звернутися за захистом своїх прав до цивільного суду. Проте Відповідачі до Суду не звертались, а продовжували писати на мене заяви з приводу перешкоджання їм доступу до Квартири.
Крім того, у всіх своїх заявах Відповідачі вимагають тільки надати доступ до Квартири, а не висловлювали бажання та необхідність щодо вселення.
Своїми діями Відповідачі намагались не захисти свої законні права щодо вселення та подальшого проживання у Квартирі, а чинити моральний тиск для спонукання мене до приватизації Квартири.
Доказом того, що Відповідачі намагались чинити на мене моральний тиск, а не мали на мені вселитись та проживати у Квартирі є Свідки сусіди, клопотання про виклик яких подано разом з позовною заявою.

Щодо твердження Відповідача-1 про постійну та сплату нею комунальних платежів за утримання Квартири хочу звернути увагу Суду на наступне.
Так, Відповідачем-1 надані фотокопії Квитанцій про сплату комунальних платежів, а саме, за утримання будинку і прибудинкової території та вивезення побутових відходів.
Квитанції надані починаючи з лютого 2019 року, тобто вже після моєї відмови Відповідачам прийняти виключно їх Пропозицію щодо приватизації Квартири.
Відтак, Відповідачем-1 надані Квитанції за сім місяців 2019 ріку: за лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень у розмірі близько 100 гривень за кожну комунальну послугу.
За 2020 рік за два місяці. У лютому на суму 1242,60 грн. та у вересні три платежі. Причому сплачені за одні і ті ж комунальні послуги в один день різними сумами.

Посилання Відповідача-1 про відсутність сплати нею комунальних платежів за газ з підстав незнання нею кількості його споживання є необґрунтованим. Оскільки, проживає окремо у будинку, користується газом, а отже може зазнати скільки приблизно споживає сім’я із трьох - чотирьох осіб.
Крім того Відповідачі не сплачують комунальні послуги за опалення, водопостачання, водовідведення та електроенергію.
Також хочу зазначити, що надані Відповідачами-1 Квитанції з системи Комунального підприємства «Головний обчислювальний центр» (КП ГІОЦ). Для реєстрації у системі необхідно зареєструватись вказавши своє призвіще, імя, по-батькові та зазначити ключ авторизації, що знаходиться у нижньому кутку Рахунку-повідомлення дійсний за останні три місяці, підтверджується інформацією з офіційного сайту (КП ГІОЦ). Отже для реєстрації у даній системі необхідно мати Рахунок – повідомлення дійсний за останні три місяці.
Твердження Відповідача-1, що не сплачувала за інші комунальні послуги у зв’язку тим, що не знала необхідну суму для сплати є не доведеним. Оскільки для реєстрації в системі (КП ГІОЦ необхідно вказати ключ авторизації, то необхідно мати на руках Рахунок – повідомлення. Тобто, для реєстрації у системі Відповідач-1 могла зазначити своє прізвище, імя, по-батькові та мати на руках Рахунок – повідомлення. А отже, маючи на руках Рахунок – повідомлення знала про суми нарахування за кожні комунальні послуги.
На всіх Квитанціях платником є Я. Жодного доказу того, що грошові кошти за утримання будинку і прибудинкової території та вивезення побутових відходів сплачені Відповідачами, Відповідач-1 не надала.

ПРОШУ:
1. Врахувати Відповідь на відзив.
Додатки:

______________ _____