Banner-V2

до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
 цивільних і кримінальних справ
01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 4а
Суд апеляційної інстанції:    Апеляційний суд Черкаської області
18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316
Суд першої інстанції:    Драбівський районний суд Черкаської області
19800, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Шевченка, 13
Позивач (касатор): Тараненко Олександр Григорович
Місцереєстрації:
27500, Кіровоградська область,
м. Світловодськ, вул. Євпака, бyд. 21, кв. 3
тел.: (093) 660-42-38
Представник Позивача (касатора):    Бодашко Олександр Олександрович
місцепроживання:
18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285, кв. 5
тел.: (093) 660-42-38
Відповідач:    Пугачова Кристина Валеріївна
місцереєстрації:
19800, Черкаська область,
смт. Драбів, вул. Шевченка, буд. 12, кв. № 10
Третя особа:    Служба у справах дітей
Драбівської районної державної адміністрації
місцезнаходження:
19800, смт. Драбів, вул. Леніна, 69

 

Касаційна скарга
на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 30.02.2013 р., та
на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 11.04.2013 р.

11.04.2013 р. у справі № 22ц/111/222/13 Апеляційним судом Черкаської області, було прийняте рішення яким було частково задоволено апеляційні скарги Пугачової Кристини Валеріївни та Тараненка Олександра Григоровича, у справі за позовною заявою Тараненко О.Г. до Пугачової К.В., третя особа – орган опіки та піклування (служба у справах дітей Драбівської районної державної адміністрації) про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батькові, який проживає окремо від неї.
Повний текст даного оскаржуваного рішення, було отримано від суду першої інстанції 18.04.2013 р.
Суд апеляційної інстанції, прийнявши рішення зазначив:
•    Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 30.02.2013р. по справі за позовом Тараненка Олександра Григоровича до Пугачової Кристини Валеріївни про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батькові, який проживає окремо, в частині визначення способу участі батька у вихованні дочки – змінити;
•    Визначити Тараненку Олександру Григоровичу спосіб його участі у вихованні дочки Тараненко Софії Олександрівни, 02 січня 2006 року народження;
-    години зустрічі з дочкою кожна неділя тижня з 12:00 години до 15:00 години в присутності матері Пугачової Кристини Валеріївни;
-    святкові дні за спільною згодою обох батьків;
-    під час літніх канікул щороку сумарно 10 календарних днів для організації оздоровлення та відпочинку дитини.
Ознайомившись із повним текстом рішення Апеляційного суду Черкаської області від 11.04.2013 р., сторона Позивача (касатора) взагалі вважає, що прийняті судові рішення по даній справі, були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прав та охоронюваних законом інтересів Позивача виходячи з наступного.

Частина 2 ст. 324 ЦПК України зазначає, що «Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права».

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовної заяви Тараненка О.Г., суд першої інстанції, виходив із того, що Пугачова К.В., перешкоджаючи батьку в його спілкуванні з дитиною, порушує не тільки права позивача як батька, а й права самої дитини.
До такого висновку також дійшов і суд Апеляційної інстанції, який своїм рішенням ще більше порушив права Позивача та самої дитини.
Проте погодитись із такими висновками судів не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України, «під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати».
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що Позивач та Відповідач перебували у шлюбі, який 17.12.2010 р. було розірвано рішенням Драбівського районного суду Черкаської області. Від шлюбу сторони мають доньку Тараненко Софію Олександрівну, 02.01.2006 р.н., яка після розірвання шлюбу проживає в основному з Пугачовою К.В., проте остання перешкоджає Тараненку О.Г. належним чином спілкуватися йому з донькою.

Відповідно до положень ст. 214 СК, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 (далі - Порядок), «органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад».
Статтею 158 СК України передбачено, «що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини».
Стаття 159 СК України зазначає, що «Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи».

Частинами 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що «при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи».
Впродовж всього розгляду даної справи, суди першої та апеляційної інстанції навіть і не поцікавились та не вирішили питання взагалі щодо надання такого висновку третьою особою, який є фактично обов’язковим при розгляді судами даної категорії справ.
Такий висновок щодо розв’язання спору є обов’язковим, проте в матеріалах справи він відсутній.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19.12.2008 р. «Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», «висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрації районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою».
Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із запропонованого органом опіки та піклування способу участі батька у вихованні дитини.
Поза увагою апеляційного суду залишилося те, що висновок комісії з питань захисту прав дитини Драбівської районної державної адміністрації від 23.02.2012 р. № 15 щодо участі батька у вихованні дитини не є висновком органу опіки та піклування, та не відповідає вимогам ст. 158 СК України та Порядку.
Відповідно до Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, комісія з питань захисту прав дитини є консультативно-дорадчим органом.
Таким чином, справу розглянуто судами без висновку третьої особи, що є порушенням вимог норм матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікована Україною 27.02.1991 р., дата набуття чинності для України 27.09.1991 р.) визначено, що «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».
Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Із тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суди мають враховувати передусім інтереси самої дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції, на вказані положення законодавства уваги не звернули та не врахували також і інтереси дитини, яка при кожній зустрічі із своїм батьком (Тараненком О.Г.) просить його як скоріше знову її відвідати.
Таким чином, суд першої інстанції фактично розглянув справу з порушенням норм як процесуального так і матеріального права так само як і суд апеляційної інстанції, прийняли незаконні рішення, оскільки апеляційний суд змінюючи рішення суду щодо участі у вихованні дитини, мав би отримати письмовий висновок (про це також було зазначено в апеляційній скарзі Кочеткової К.В.) органу опіки та піклування, який на такий порядок участі у вихованні дитини - не надавав висновку. Такий висновок надається у відповідності до закону, зокрема ст. 19 СК України.
Сторона позивача вважає, що суди в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України на вказані вище положення закону та обставини справи уваги не звернули і фактично дійшли передчасного висновку про визначення способу участі Бондаренко О.Г. у вихованні дитини.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, зокрема:
- ухвала від 24.10.2012 р. справа № 6-26812св12 (№ рішення в реєстрі 27192459);
- ухвала від 21.11.2012 р. справа № 6-37643св12 (№ рішення в реєстрі 27791498);
- ухвала від 26.12.2012 р. справа № 6-46394св12 (№ рішення в реєстрі 28309971).

Враховуючи все вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 212, 213, 214, 324-327 ЦПК України; ст. 7, 19, 141, 158, 159 СК України; Конвенції про права дитини,

ПРОШУ СУД:

    1. Прийняти до розгляду касаційну скаргу скаргу та задовольнити її;

    1. Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 30.02.2013 р. у справі № 123123/123/12 – скасувати;

    1. Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 11.02.2013 р. у справі № 22ц/1121/1212/13 – скасувати;

    1. Справу за позовом Тараненко Олександра Григоровича до Пугачової Кристини Валеріївни, третя особа – орган опіки та піклування (служба у справах дітей Драбівської районної державної адміністрації) про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною батькові, який проживає окремо від неї – направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

    1. Судові витрати (оплата судового збору) стягнути із Відповідача на користь Бондаренка О.Г.

Додатки:
1. Два примірники Апеляційної скарги для Відповідача та третьої особи;
2. Три копії рішення суду першої інстанції від 30.02.2013 р. по справі № 123123/12/12 (оригінал рішення суду першої інстанції додавався до апеляційної скарги Позивача та знаходиться в матеріалах справи);
3. Оригінал рішення Апеляційного суду Черкаської області від 11.04.2013 р. по справі № 22ц/111/222/13 – суду, та дві його копії Відповідачу та Третій особі;
4. Три примірники ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ:
- від 24.10.2012 р. справа № 6-26812св12 (№ рішення в реєстрі 27192459);
- від 21.11.2012 р. справа № 6-37643св12 (№ рішення в реєстрі 27791498);
- від 26.12.2012 р. справа № 6-46394св12 (№ рішення в реєстрі 28309971).
5. Копія довіреності, на представника Позивача - суду;
6. Квитанція про сплату судового збору - суду.

«____»______________2013 р. О.О. Бодашко (представник Тараненка О.Г. за довіреністю).

 

Примітка до Касаційної скарги. Усунення перешкод у спілкуванні з дитиною:

1. Як і складаючи позовні заяви так і оскаржуючи судові рішення - завжди переглядайте судову практику по аналогічним спорам.

Banner V1

Back to top