Мета воєнного стану — забезпечити оборону і за потреби дати відсіч збройній агресії. Для цього військове командування, органи влади, місцевого самоврядування вживають правові заходи, визначені законом, — роз’яснила Ірина Іванченко, юрист, шеф-редактор журналу «Кадровик-01».

Воєнний стан можна ввести в окремих місцевостях або в країні в цілому на певний строк. РНБО подає Президенту пропозиції ввести воєнний стану в Україні або в окремих її місцевостях. Якщо Президент ухвалює рішення, то видає указ про введення воєнного стану. Відтак звертається до Верховної Ради для затвердження указу, подає проект відповідного закону. Затверджений Радою указ негайно оголошують через ЗМІ або доводять до населення в інший спосіб. Так скеровує Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі — Закон № 389).   

Воєнний стан: що мають знати кадровики та роботодавці Воєнний стан максимально передбачає 24 правові заходи (ст. 8 Закону № 389). Які з них уживатимуть, визначає Президент в указі. Деякі заходи впливатимуть на роботу підприємств і працівників. 

Так, важливі об’єкти національної економіки та об’єкти, що забезпечують життєдіяльність населення, переходять на особливий режим роботи. Ці об’єкти посилено охоронятимуть.  Військове командування може залучати незаброньованих працівників до трудової повинності, суспільно корисних робіт, щоб забезпечувати оборону, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. За працівниками, що залучені до таких робіт, зберігають місце роботи/посаду. За час трудової повинності заплатить держава — оплата має бути не нижче середньої заробітної плати за основним місцем роботи. До трудової повинності не залучають у районах, де йдуть бойові дії, а також на необоронюваній місцевості. До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Зокрема, це працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, — у порядку переведення. 

Порядок встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою КМУ від 29.12.2021 № 1455; 

 Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 29.12.2021 № 1456;  

Порядок заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затверджений постановою КМУ від 29.12.2021 № 1457. 

 Перевіряти документи, оглядати речі чи транспорт, багаж чи вантажі можуть тільки після введення воєнного стану. 

Підстава — наказ військового командування. Право на такі перевірки отримають ті, кого визначать у наказі. 

Це можуть бути Нацполіція, Нацгвардія, ДМС, ЗСУ.  Військове командування разом із військовими адміністраціями або рада оборони відповідного регіону, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть:  

використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності (далі — підприємства) для потреб оборони;  

змінювати режим роботи підприємств, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.  Під час воєнного стану можуть тимчасово обмежуватися конституційні права громадян, а також права юридичних осіб.