Позиція Верховного Суду щодо особливостей виконання договорів про надання рекламних послуг у соціальних мережах.
У справі № 910/1801/21 ФОП Синиця В. М. звернулася до господарського суду з позовом до ФОП Черкашиної А. В. про стягнення: 250 000,00 грн штрафних санкцій за договором про надання рекламних послуг (Договір), 700 000,00 грн упущеної вигоди, 250 000,00 грн завданих матеріальних збитків та 50 000,00 грн моральної шкоди.
Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив частково, ухваливши рішення стягнути з відповідачки на користь позивачки 250 000,00 грн штрафу. У решті в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення – про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Суди встановили, що ФОП Синиця В. М. як замовник та ФОП Черкашина А. В. як виконавець уклали Договір, відповідно до якого виконавець зобов’язався надати рекламні послуги шляхом розміщення в особистому профілі в соціальній мережі «Інстаграм» інформаційних / рекламних текстів, відеоконтенту щодо проведення розіграшу, а замовник зобов’язався прийняти якісні, надані в повному обсязі послуги та оплатити їх.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову апеляційного господарського суду в частині відмови в позові про стягнення 250 000,00 грн штрафу скасував; у скасованій частині рішення місцевого господарського суду про задоволення позову про стягнення 250 000,00 грн штрафу залишив у силі; в решті постанову апеляційного господарського суду залишив без змін.
Суд зазначив, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З’ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.
Договір відповідно до волевиявлення самих учасників спірних правовідносин передбачає, зокрема, досягнення матеріального (індивідуалізованого) результату як наслідку надання рекламних послуг.
Зміст спірного правочину включає в себе як зобов’язання з надання послуг, так і зобов’язання з виконання робіт.
Встановивши обставини невиконання відповідачкою зобов’язання, передбаченого Договором зі збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі / акаунти (перелік яких надасть замовник), що становитиме не менше 50 000 осіб на кожний профіль / акаунт, враховуючи принцип свободи договору та обов’язковість договору, беручи до уваги те, що ФОП Черкашина А.В. взяла на себе відповідне зобов’язання, проте не виконала його, – місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки 250 000,00 грн штрафу.
Суд апеляційної інстанції не врахував: принципу свободи договору, того, що Договір передбачає досягнення матеріального результату як наслідку надання рекламних послуг (проте такого результату не досягнуто у зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою умов Договору у відповідній частині), а також обов’язковості Договору.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про стягнення з відповідачки 250 000,00 грн штрафу, передбаченого п. 4.2 Договору.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 7 липня 2022 року у справі № 910/1801/21 можна ознайомитися за посиланням:
Верховний Суд опублікував черговий огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за січень – квітень 2022 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
- у спорах, що виникають із трудових правовідносин, звернено увагу на те, що дія трудового договору з керівником попереднього комунального закладу охорони здоров’я, реорганізованого шляхом перетворення в нову юридичну особу, не продовжується автоматично на посаду керівника в новоутвореному підприємстві;
- у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, указано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а потім у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць. Формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується;
- у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, акцентовано, що чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв’язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування;
- у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, зауважено, що відшкодування банком за рахунок свого резерву кредиторської заборгованості позичальника та подальше її стягнення не припиняє зобов’язання боржника перед кредитором;
- у спорах, що стосуються питань процесуального права, встановлено, що суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
