Мирова угода у справі про банкрутство є судовою процедурою, яка застосовується під час провадження у справі про банкрутство, та визначається законодавцем як домовленість між боржником і кредитором (групою кредиторів) з приводу відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін та затверджується господарським судом. Істотними умовами мирової угоди є відстрочка (розстрочка) виконання зобов'язання боржника перед кредиторами, прощення (списання) кредиторської заборгованості, що пов'язано із загальною спрямованістю мирової угоди у процедурі банкрутства на відновлення платоспроможності боржника та поновлення його діяльності як суб'єкта господарювання.
При цьому, сторони мирової угоди (боржник та комітет кредиторів) можуть погодити її додаткові умови, що не суперечать чинному законодавству, зокрема, новацію зобов'язання боржника перед кредитором, виконання зобов'язання третьою особою, обмін вимог кредитора на акції або майнові активи боржника тощо.
Процедура укладення мирової угоди у справі про банкрутство не є складною. Сторони в межах провадження у справі про банкрутство за своєю ініціативою звертаються до господарського суду з заявами про намір укласти мирову угоду та пропонують її проект. Господарський суд у судовому засіданні розглядає поданий сторонами проект такої мирової угоди та у разі його відповідності вимогами законодавства про банкрутство затверджує ухвалою мирову угоду та припиняє провадження у справі про банкрутство.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, в тому числі після винесення постанови про визнання боржника банкрутом (до моменту проведення розрахунків з кредиторами в ліквідаційній процедурі), та не ставиться в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності та фінансового стану боржника. Розмір заборгованості боржника перед кредиторами, вказаний у мировій угоді, може не збігатися з даними фінансово-бухгалтерської звітності боржника.
Рішення про укладення мирової угоди від імені боржника приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим, який виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора боржника, а від імені кредиторів – головою комітету кредиторів, який представляє інтереси всіх кредиторів, вимоги яких визнано господарським судом та включено до реєстру вимог кредиторів боржника.
Законодавцем встановлено обов'язок щодо підписання проекту мирової угоди, який подається на затвердження до господарського суду, керівником податкового органу за місцезнаходженням боржника у разі наявності у боржника заборгованості зі плати податкових платежів.
При цьому, орган державної фіскальної служби не є стороною мирової угоди, оскільки законодавством про банкрутство її сторонами визначено боржника та комітет кредиторів, а підпис керівника відповідної податкової інспекції на тексті мирової угоди має інформативний характер та не є умовою щодо дійсності мирової угоди.
Разом з тим, погодження тексту мирової угоди керівником податкового органу є необхідним, якщо за умовами мирової угоди передбачено розстрочку, відстрочку або прощення (списання) заборгованості підприємства зі сплати податкових платежів.
Особливістю мирової угоди в процедурі банкрутства є те, що рішення про її укладення приймається не всіма кредиторами, а більшістю членів комітету кредиторів, при цьому, не кількісною більшістю кредиторів, а більшістю голосів конкурсних кредиторів у комітеті кредиторів, які визначаються пропорційно до розміру вимог кредиторів, включених до реєстру.
Умови мирової угоди поширюються на всіх кредиторів, у тому числі тих, що не брали участі у голосуванні або які голосували проти укладення мирової угоди. При цьому, умови мирової угоди для меншості повинні бути не гіршими, ніж умови для більшості кредиторів, які підтримали укладення мирової угоди, за умови, що їх вимоги віднесено до однієї черги задоволення.
Сторони мирової угоди можуть погодити списання заборгованості боржника зі сплати податкових платежів за умови списання заборгованості перед усіма кредиторами тієї ж черги задоволення, що і податкового органу. Затвердження мирової угоди на таких умовах здійснюється комітетом кредиторів більшістю голосів конкурсних кредиторів і голосування податкового органу проти її затвердження, якщо кількість його голосів у комітеті кредиторів становить меншість, не впливає на результат погодження мирової угоди комітетом кредиторів як органом колективного представництва інтересів всіх кредиторів боржника, в тому числі податкового органу.
Отже, орган державної фіскальної служби зобов'язаний погодитися на списання всієї суми (частини) податкового боргу, який виник у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, або на його відстрочку (розстрочку) на умовах укладеної у справі про банкрутство мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства-платника податків. Податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується.
Відтак, законодавцем встановлено обов'язок органу контролю за справлянням податкових платежів погодитися на задоволення всієї (частини) заборгованості підприємства зі сплати податкових платежів на умовах мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, тому згода (незгода) податкового органу з погодженим комітетом кредиторів та боржником текстом мирової угоди не є визначальною при вирішенні господарським судом питання про можливість її затвердження у процедурі банкрутства та припинення у зв'язку із цим провадження у справі про банкрутство підприємства-платника податків.
При цьому, законодавством про банкрутство розмежовано податкову заборгованість в залежності від часу її виникнення та встановлено особливості її погашення підприємством, що перебуває в процедурі банкрутства.
Так, безнадійний податковий борг, за яким сплив трирічний строк позовної давності перед днем порушення провадження у справі про банкрутство, підлягає автоматичному списанню без погодження з податковим органом, про що господарський суд зазначає в ухвалі про затвердження мирової угоди в банкрутстві.
Податковий борг, що виник протягом трьох років з моменту порушення щодо підприємства-суб'єкта оподаткування справи про банкрутство, погашається боржником на умовах його розстрочення (відстрочення) чи списання нарівні з грошовими вимогами інших кредиторів боржника відповідно до умов мирової угоди.
Ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди, умовами якої передбачено списання всієї (частини) податкової заборгованості боржника, є підставою для прийняття керівником органу державної фіскальної служби, у якій підприємство-боржник перебуває на податковому обліку, рішення про прощення (списання) сум податкового боргу.
Адвокати з податкового права "Право-Порада" - 073-073-60-60
