До процедури визнання неплатоспроможним часто вдаються в ситуації неможливості вносити платіжні чеки за кредитними операціями та борговими зобов'язаннями, тобто обслуговувати свій кредит. Визнання громадянина-підприємця банкрутом – це абсолютно законний спосіб звільнити себе від боргів перед кредиторами. З цією метою, в судові інстанції подається заява про відкриття провадження про банкрутство.

Законодавством передбачено три варіанти позбавлення від боргового тягаря:

• Часткове списання боргів.
• Реструктуризація боргу.
• Повне списання боргів.

Зверніть увагу на той факт, що під процедуру банкрутства не потрапляють аліментні зобов'язання і компенсаційні виплати по відшкодуванню травм та каліцтв, нанесених третій особі. Іншими словами, незважаючи на визнання громадянина неплатоспроможним, аліменти і компенсацію виплачувати доведеться. Податкові борги за три роки з початку банкрутства також списуються, згідно з чинним законодавством. Решта боргів списуються повністю або частково (в залежності від варіанту).

У процесі визнання фізичної особи банкрутом кредитні установи і колектори не мають права вимагати повернення грошових коштів у боржника – дій колекторських агентств кваліфікуються як вимагання (здирництво). Це стаття 189 КК України, яка передбачає покарання від 3 до 7 років позбавлення волі.

До заяви про порушення справи про банкрутство необхідно додати документи і план реструктуризації. План реструктуризації боргу являє собою розуміння позичальника того, як варто погасити заборгованість. Самостійно складати такий план не рекомендується - варто порадитися з досвідченими фахівцями, оскільки документ складається з метою відновлення платоспроможності. Без навичок і знань навряд чи вийде грамотно скласти документ.

За структурою план реструктуризації містить наступні елементи:

• Формулювання обставин, які стали причиною неспроможності заявника.

• Відомості про висунуті до позичальника вимоги кредиторів, які визнані судовою інстанцією. Також вказується обсяг вимог і черговість задоволення.

• Відомості про майновий стан заявника. Вони формулюються на підставі проведеного опису власності боржника і заходів по виявленню майна.

• Надається інформація про джерела доходу заявника. Крім того, вказуються ті джерела доходу, які будуть існувати в процесі здійснення реструктуризації боргу.

• Вказується обсяг виплат, який буде здійснюватися щомісяця для погашення заборгованості.

• Перелік вимог кредитних установ, які будуть списуватися в результаті виконання положень плану реструктуризації.

• Вказується розмір грошової суми, яка залишиться для задоволення щоденних побутових потреб заявника, у тому числі на кожного члена родини. Вона не повинна бути менше прожиткового мінімуму на утримання кожної людини.

Окрім вказаних вище структурних компонентів плану, документ може містити положення, що відображають такі нюанси й моменти:

• Питання, пов'язані з реалізацією майна в рамках процесу реструктуризації боргів, - яка частина буде продана, черговість розпродажу власності, терміни реалізації, грошові кошти, які будуть отримані за результатами реалізації.

• Можливі зміни способів і порядку виконання грошових зобов'язань, розмірів виплат, термінів погашення заборгованості тощо.

• Можливість відстрочки або розстрочки платежів по заборгованості, а також повне списання боргів (їх частини).

• Питання виконання грошових зобов'язань поручителями. В цьому випадку, треті особи укладають договір, надають гарантії на здійснення угоди на підставі цивільного законодавства.

• Здійснення інших заходів, які поліпшать матеріальне становище заявника і будуть спрямовані на забезпечення вимог кредитних установ (пошук роботи, підвищення кваліфікації тощо).

Варто відзначити, що план реструктуризації повинен бути розглянутим та схваленим кредиторами протягом 120 днів, а документ затверджується господарським судом. У практиці, кредитори погоджуються на план реструктуризації, оскільки він гарантує повернення кредиту. В іншому випадку можна взагалі втратити кошти.

Забезпечення виконання вимог кредитних установ здійснюється арбітражним керівником за рахунок коштів, які були отримані в результаті виконання плану. Тут також дотримується пропорційність і черговість виплат. Черга погашення заборгованості встановлюється законодавством і призначається судом. Варто відзначити, що те майно, яке є предметом забезпечення вимог кредитора, фіксується в плані як позачергової варіант задоволення вимог, в основі якого лежить те саме майно.

Решта коштів, які залишилися після продажу власності заявника, направляються в рахунок погашення заборгованості відповідно до черговості, відображеної в плані реструктуризації. Законодавством встановлюються терміни виконання даного документа - не більше п'яти років. Винятком є заборгованість по кредитах, узятих на придбання житлоплощі. Тут виконання плану не повинно перевищувати більше десяти років.

У висновку відзначимо, що суд може і продовжити виконання плану реструктуризації за мотивованим клопотанням заявника. Однак заборгованість повинна бути погашена більш ніж 80% вимог.

Таким чином, план реструктуризації є «рятувальним жилетом» для боржника. Грамотно складений документ не тільки відновить платоспроможність заявника, а й позбавить від боргового тягаря.