IMG 0172Нині, укладення шлюбу з іноземним громадянином досить актуальне питання.. Укладення шлюбу з іноземним громадянином можливе як і в Україні, так і в іншій державі. Проте, 100% ймовірності того, що шлюб буде довгим та щасливим немає. Тому, як реєстрація та і розірвання шлюбу в різних країнах має свої правила. В наш час, для розірвання шлюбу з іноземцем це досить складний процес, який має свої складні нюанси та для якого необхідно підготувати низку документів. У зв’язку з цим, розлучення з іноземцем є юридично важливим фактором, навіть якщо у вас немає спільних дітей та майна.


В даній статті розглядаються важливі питання та процедура процесу припинення відносин з іноземними громадянами на території нашої держави. Процедура розірвання шлюбу на території України регулюється нормами Конституції України, Сімейним кодексом України, ЗУ «Про міжнародне приватне право», міжнародними договорами України, ЦПК України та іншими нормативно-правовими актами.


Якщо пара одружилась в Україні, то розірвати шлюб вони можуть на її території та за її законами. При одруженні з іноземним громадянином, часто виникають питання про те, де краще зареєструвати шлюб. В даному питанні є важливий факт, а саме те, що розірвання шлюбу, (у більшості випадків), проходить за місцем проживання відповідача. Проте, це не є проблемою для подружжя – громадянином України та другим із подружжя незалежно від його громадянства, які проживають за межами України, підсудні судам України (статті 63, 64 Закону України «Про міжнародне приватне право».) Розлучення з іноземцем в деяких випадках не відрізняється від розірвання шлюбу з громадянином України. Проте існують і деякі розбіжності.


Розірвання шлюбу може відбуватися в органі РАЦС або в судовому порядку. Найбільш часто подружжя звертається в РАЦС. Такий спосіб є найбільш простим та зручним для обох сторін якщо немає розбіжностей, щодо даного питання. Щоб розлучитися в цій установі, необхідна добровільна згода обох сторін, при цьому у них не повинно бути спору щодо розподілу майна та спільних дітей.


Розлучення в суді займає більше часу та зусиль, зокрема, якщо один із подружжя не хоче цього розлучення чи є розбіжності щодо матеріальних благ і поділу дітей.


Важливим питанням є те, що якщо подружжя не має спільних дітей, їх можуть розлучити в РАЦС, а якщо подружжя має дітей, то розлучення відбувається тільки через суд.


Перейдемо детальніше до самої процедури розлучення у судовому порядку.


У даній статті йдеться про те, що якщо один із подружжя (а саме іноземець) відмовляється від розлучення. У порядку позовного провадження судами загальної юрисдикції розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли одна сторона заперечує проти розірвання відносин або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу РАЦС чи суду.


Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.


Проте, якщо у вас немає можливості виїхати за кордон (а саме за місцем проживання/перебування відповідача), для того, щоб подати позовну заяву про розірвання шлюбу, тоді можливо подати позовну заяву за місце проживання/перебування позивача.
Іноземні громадяни згідно з нормами чинного законодавства України наділені рівними з українськими громадянами правами, а також зобов’язаннями в шлюбному процесі.


Для того, щоб ваша заява була прийнята до розгляду, необхідно зібрати документи та зазначити наступне:


У позовній заяві вказується, коли та де був зареєстрований шлюб, чи є діти, їх вік, чи досягнуто між подружжям угоду про їх виховання та утримання, мотиви та причини припинення шлюбу, інші вимоги, які можуть бути розглянуті в шлюборозлучному процесі. Заява про розірвання шлюбу є процесуальним документом за допомогою якого, можна ініціювати початок судового розгляду. Для складання такою заяви є відповідні правила, які закріплені в ст. 119 ЦПК України.


В частині викладу обставин, які лягли в основу обґрунтування вимог позивача є такі відомості:


1. Дата укладення шлюбу.
2.Серію та номер свідоцтва про шлюб.
3. Повне найменування органу, в якому було укладено реєстрацію шлюбу.
4. За бажанням, але не обов’язково, можна уточнити, який за рахунком шлюб.
5. Обов’язково вказати чи є спільні діти, якщо ж є, то слід вказати всі дані про дитину. Дату її народження, серію та номер свідоцтва про народження, повне найменування органу, що зареєстрував народження дитини. Якщо декілька дітей, то такі дані слід вказати для кожної дитини.
6. Обов’язково слід уточнити з ким проживають діти, чи бере участь відповідач у їх вихованні та утриманні.
7. Причини розлучення мають бути вказані обов’язково. Але слід звернути увагу, що для суду, подробиці вашого особистого життя, не цікаві. Причину, слід описувати загальними фразами, вдаватись до подробиць нема потреби. Проте обставини розірвання шлюбу відіграють важливу роль, оскільки суд зобов’язаний вжити заходів щодо збереження сім’ї. В позовній заяві ви також можете зазначити обставини та причини, через які ви не бажаєте отримати час для примирення з іншим учасником судового процесу.
8. Чи є суперечка з приводу місця проживання чи утримання дитини.
9. Суперечки майнового характеру.
10. Інші обставини.
11. Якщо планується зміна прізвища після розлучення, це також слід вказувати.

 

Перелік документів, що необхідно подати до суду:


1. Позовна заява з додатками для сторін.
2. Копія свідоцтва про шлюб.
3. Копія паспорту та ідентифікаційного коду Позивача. (Відповідача за наявності).
4. Копія документу, який підтверджує причину не можливості подати позовну заяву за місце проживання/перебування відповідача.
5. Квитанція про сплату судового збору.
6. Інші документи, що підтверджують вашу позицію.


Зверніть увагу, що згідно ч.2 ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.


Отже, в даній статті, ми намагалися широко розкрити питання припинення відносин з іноземним громадянином. Однак існують різні випадки, до яких має бути свій індивідуальний підхід. Адже у кожної сім’ї своя життєва ситуація, яка потребує вирішення. Тому, саме юристи ЮК «Майоров, Нерсесян та партнери» допоможуть Вам у складанні юридично грамотної позовної заяви, розібратись з ситуацією та найти індивідуальний підхід до вирішення вашого питання.


Важливо пам’ятати, що із будь-якої спірної та важкої ситуації є вихід і при кожній обставині слід залишатися цивілізованими людьми, адже розійтися теж можна гідно, не обов’язково ставати лютими ворогами.


Тому, ми бажаємо кожному громадянину, не тільки нашої держави, а й будь-якої іншої країни, цінувати в житті те, що створюється ними на благо своїх родин.

 

Придбання громадянства Республіки Білорусь за народженням

Дитина набуває громадянство Республіки Білорусь за народженням, якщо на день його народження:

хоча б один з батьків дитини полягає у громадянство Республіки Білорусь незалежно від місця народження дитини;

батьки (єдиний батько) дитини, тимчасово або постійно проживають на території Республіки Білорусь, є особами без громадянства, за умови, що дитина народилася на території Республіки Білорусь;

батьки (єдиний батько) дитини, які постійно проживають на території Республіки Білорусь, є іноземними громадянами, за умови, що дитина народилася на території Республіки Білорусь, а держави, громадянами яких є його батьки, не надають йому свого громадянства.

Даний спосіб набуття громадянства, за винятком умови зазначеного в пункті третьому, не передбачає процедурного оформлення. Дитина набуває громадянство автоматично в момент свого народження за фактом наявності у хоча б одного з його батьків громадянства Республіки Білорусь незалежно від місця народження.

У тих випадках, коли дитина, батьки (єдиний батько) якого є іноземними громадянами, які постійно проживають в Республіці Білорусь, народився на території Республіки Білорусь, а держави, громадянами яких є його батьки (єдиний батько), не надають йому свого громадянства, батьками ( єдиним батьком) подається до органів внутрішніх справ заяву про визначення належності до громадянства Республіки Білорусь.

Разом з заявою, складеною в довільній формі, подаються такі документи:

чотири кольорові фотографії дитини, що відповідають її віку, розміром 30 x 40 мм;

копія свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що підтверджує факт народження;

копії сторінок посвідки на проживання в Республіці Білорусь батьків (єдиного з батьків), що містять відомості про прізвище, власне ім'я, по батькові (якщо таке є), дату і місце народження, громадянство, місце проживання;

копії сторінок документа для виїзду за кордон батьків (єдиного з батьків), що містять відомості про прізвище, власне ім'я, по батькові (якщо таке є), дату і місце народження, громадянство;

документ компетентного органу країни громадянської належності батьків (єдиного з батьків), що підтверджує факт ненадання дитині громадянства цієї держави.

 

Banner - CTA V1

Back to top