Визнання право власності на спадщину за відсутності документів
Як не шкода, але в природі людини не існує нічого постійного. Наше життя - швидкоплинне, і рано чи пізно воно приходить до підсумку. Що отримає наступне покоління від нас? Якою буде про нас пам'ять?
Всі ці питання мають загальне підгрунтя з таким юридичним явищем, як вступ в спадок. Такий акт правової дії криє в собі багато підводних каменів для непідготовленого спадкоємця.
У народі побутує думка, що процес отримання спадщини - це протиборство родичів за майно покійного родича. Законодавець розглядає цей акт, як чіткий механізм, який працює бездоганно при наявності відповідних обставин. Однак тільки юристи знають, чим же може здивувати нас правова дійсність.
Вступну частину ми присвятимо розмові про загальні правила успадкування. Здійснюватися цей процес має в рамках двох векторів - відповідно до закону і за волевиявленням спадкодавця, власне за заповітом, або також у комбінованій формі, якщо частина власності покійного виявилася не включеною в заповіт.
Якщо є заповітний документ - все просто, тут у спадок вступають родичі та інші особи, в ньому згадані. Хоча існує умова, малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова або вдівець і непрацездатні батьки незалежно від волі спадкодавця, отримують половину частини, яка належала б кожному в законному порядку.
Саме відсутність волевиявлення родича, що відходить в інший світ і стає причиною здійснення процедури вступу в спадщину за законом. З цього випливає, що спадкоємці будуть змушені чекати своєї черги, в залежності від ступеня споріднення. Це означає, що наступна черга отримує можливість вступити у спадок в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, або в разі відмови їх від такого права.
Тепер розглянемо ситуації не зовсім стандартні, проте які трапляються на полі судової діяльності.
Проблема: у Вас відсутні документи на успадковане майно.
Ситуація, що склалася залишає два виходи.
Перший варіант надає сама система. При відсутності у спадкоємця документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус пропонує допомогу в роз'ясненні процедури судового вирішення цього питання.
На перший погляд - законодавець завбачливо реагує на нетривіальні обставини. Однак, як йде справа насправді, що ж випливає з таких роз'яснень? Відповідачами в таких справах можуть бути такі спадкоємці, у яких наявні правовстановлювальні документів на це майно, або ті органи, до юрисдикції яких відноситься реєстрація вищезгаданого майна. Тут і знаходиться наріжний камінь законодавства- чи необхідно йти таким довгим шляхом?
- Ні! Адже в судовому порядку можна відразу ж вирішити питання про визнання права на спадщину а не просто отримати документ, про який згадувалося раніше. Законодавець визнає такий шлях вирішення проблеми, чим робить наше з Вами життя значно простіше.
Тепер розглянемо другий варіант - якщо документи, які свідчать про право власності колись існували, але були загублені власником і не має можливості їх відновленими законним шляхом. Тут покладаємося на норму, відповідно до якої позов про визнання власності може бути пред'явлений в суді, якщо це право оспорюється іншою особою. З цього свідчить, що позови про визнання права власності можуть бути задоволені при наявності доказів.
Варто також звернути увагу і на те, що при вирішенні спору, який виник на грунті власності на спадщину, слід розмежовувати час і причини виникнення цього права у спадкодавця, які відповідають законодавству, актуальному на момент відкриття спадщини. Відповідність правовстановлювальних документів також встановлюється судом відповідно до законодавства, актуальному на момент набуття права власності на житловий будинок, будівлю.
Якщо за життя спадкодавець не набув права на майно, то спадкоємець так само не зможе набути даного права.
Крім загального кола обставин, які встановлює суд при вирішенні спадкових спорів, обов'язково також визначити:
- режим земельної ділянки, на якій знаходиться майно, що стало предметом спору;
- чи отримано дозвіл та затвердження проекту на спірне майно, спорудження;
- коли спадкодавець закінчив будівництво будинку;
- чи дотримані державні вимоги при будівництві;
- чи засвідчено право власності на майно в установленому порядку.
Однак в реальному стані справ про спадкування, велика частина судів не перевіряє підстави виникнення права власності на будинки без документів, зведені до 2004 року.
Такими підставами вважаються: створення майна, покупка за договором купівлі-продажу, придбання в порядку спадкування.
На поточний день актуальною є практика Верховного Суду. В її рішенні було зазначено, що право власності на будинки в порядку спадкування визнавалося за наявності таких документів:
• виписки з господарських книг про приналежність будинку спадкодавцеві;
• технічного паспорта;
• висновків фахівців щодо стану будинку, відповідності санітарним та іншим вимогам;
• рішення про надання земельної ділянки в користування, виданого радою, і також договору, необхідного для будівництва будинку;
• відмови виконавчого комітету міської ради в оформленні права власності;
• постанови нотаріуса про відмову вчинення нотаріальної дії.
Також, до відома, визнання споруди самовільною, яка не зможе бути успадкованою, відбувається при одному з умов:
• земельна ділянка не призначений для цієї мети;
• немає дозволу на будівництво;
• відсутній належний проект;
• при будівництві не дотримані всі будівельні норми і правила.
Варто згадати, що законодавець вказує факт, що якщо виникнення права на спадщину залежить від встановлення певних обставин, спадкоємець може звернутися до суду для їх встановлення. У такі обставини входять: встановлення родинних зв'язків зі спадкодавцем, проживання з ним під час відкриття спадщини, проживання однією сім'єю.
Корисною функцією нотаріусів також є оформлення власності на майно за допомогою внесення нотаріальних записів до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
З огляду на все вищесказане - за умови обізнаності в усіх тонкощах процесу прийняття спадщини - Вам не складе великих труднощів отримати право власності на належне майно, не маючи документів.
