Допит свідка - це логічна і психологічна діяльність направлена на отримання від свідка показань, які несуть певну цінність для справи, яка розслідується.

Адвокати нашої юридичної компанії допоможуть підготувати свідка до допиту, спільно розроблять стратегію поведінки на допиті, проведуть тестовий допит та вкажуть на помилки при відповіді свідка. В залежності від специфіки кримінальної справи (господарські злочини, злочини проти власності, тощо) наші адвокати допоможуть розібратись в специфіці кожної категорії кримінальних справ.

Загальні правила допиту, які сформульовані П. Сергеїчем:

1) не можна питати про очевидні та встановлені факти;

2) не питати про те, що не має значення для справи;

3) не давати випадкових запитань;

4) встановлювати джерело інформації. Не допускати показань з чужих слів;

5) зупинити допит вчасно;

6) питати так, щоб свідок не міг вгадати відповіді;

7) відокремлювати факти від власної думки свідка про вказані факти.

До цього можна додати, що запитання повинні бути конкретними і торкатися однієї обставини, яка стосується справи.

Досить часто на допиті відбувається маскування основних питань другорядними, або застосовуються наступні прийоми:

•допитувати по конкретним фактам. Застосування цього прийому доцільно тоді, коли є відомості, що свідок, можливо буде давати неправдиві показання, або якщо такі виявляються на початку вільних пояснень. Ефективним є відступ від традиційної послідовності допиту і проведення його по окремим фактам;

•показувати докази, що спростовують неправдиві показання;

•здійснювати аналіз протиріч між фактами, які відомі слідчому та показаннями;

•створювати враження про обізнаність допитувача з обставинами справи;

•приховувати інформацію;

•деталізувати інформацію від свідка;

•ставити додаткові та уточнюючі запитання;

•задавати питання, на які потрібна розширена відповідь. Чим більше неправдивих свідчень повідомить допитуваний, тим легше їх виявити, оскільки їх неможливо продумати до дрібниць, а тим більше зберегти у пам'яті.

Психологічний вплив на свідка досягається наступними методами:

- підтримання стану збудження, створення емоційної напруги.Свідок інформується про час та місце розгляду справи. З моменту отримання повістки до судового засідання він неодноразово уявляє себе в суді, думає що саме він розкаже суду. Ці роздуми формують у нього певний психологічний настрій, так би мовити "психологічну установку". Раптова зміна цього стану, виведення свідка із емоційної рівноваги дестабілізує його дії. Емоційний вплив здійснюється голосом, інтонацією, жестами, мімікою та ін.
Розвиток лінії допиту в інтересах свідка (тієї сторони провадження, свідком якої він є) значною мірою залежить від взаємодії адвоката і клієнта.

Для підвищення ефективності цієї взаємодії необхідними умовами є:

• повна інформованість адвоката щодо умов та обставин подій які є предметом допиту;

• попередня ймовірна правова кваліфікація дій клієнта та інших суб'єктів, що можуть бути учасниками кримінального провадження;

• попередня підготовка клієнта до психологічного пресингу з боку слідчого/прокурора, що включає в себе: визначення кола ймовірних питань з боку особи, що проводить допит, підготовка стандартизованих відповідей з боку клієнта, визначення адекватного темпераменту клієнта темпу ведення допиту;

• на початку проведення допиту клієнт поряд з адвокатом мають визначити оптимальний вид допиту (допит-інтерв'ю; допит-діалог; допит-дискусія) в залежності від інтересів клієнта та потреб особи, що проводить допит.

• за потреби клієнт із адвокатом мають визначити «жучки» - інформацію, яка завуальовано подається слідчому, хоча він свідомо про неї не питає (наприклад про незаконні діяння потерпілого чи заявника, про незаконний тиск на підприємство з боку оперативних працівників тощо). Клієнт з адвокатом мають визначити форми невербальної комунікації на випадок виникнення ситуації, зручної для закладення таких жучків.