Для найбільш чіткого поняття заочного розгляду справи, яке прийняте чинним цивільним процесуальним законодавством, необхідно знати підставу, на якому будується такий порядок розгляду справи і за наявності якого даний механізм може діяти. Під підставою розуміється факт неявки відповідача в судове засідання, що має виключно процесуальне значення, що є вихідною передумовою для заочного виробництва і визначає його зміст. Заочне провадження, так само як і інший процес, має на меті вирішення справи по суті, шляхом винесення рішення. Однак, на відміну від звичайного розгляду, де рішення приймається судом на основі пояснень, представлених обома сторонами і які беруть участь у справі особами, встановлюється наявність або відсутність доказів, досліджуваних за участю сторін, судові дебати, в процесі прийняття заочного рішення у суду формується уявлення про обставини справи у більшій частині за рахунок усних пояснень, представлених в обґрунтування своєї позиції позивачем. Тому в заочному виробництві процесуальний факт неявки відповідача в судове засідання відіграє основну роль.
В наш час, в цивільному процесі досить часто зустрічається заочний розгляд справи. Заочний розгляд справи – це особливий розгляд і вирішення питання за відсутності належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду відповiдача, від якого не надiйшло заяви про розгляд справи за його вiдсутності або повідомлені причини неявки визнанi неповажними. Відповідно, заочне провадження це одна із гарантій зменшення зловживання відповiдачем правами, усунення затягування процесу. Оскільки при такій формі розгляду справи відповідач, не завжди може донести свої обгрунтування, позицію та міркування по справі, то в даній статті слід розповісти, про особливості оскарження такого рішення.
Ухвалення рішення та безпосередній розгляд справи відбуваються за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з відхиленням від загальних правил та особливостями, що встановлені у Главі 11 ЦПК України. В результаті розгляду справи суд ухвалює рішення, а відповідачу має бути направлено копію заочного рішення, якщо відповідач не з’явився у судoве засідaння.
Строк подання заяви про перeгляд заочного рішeння:
- Протягом тридцяти днів, з дня коли було проголошено, за письмовою заявою відповідача.
- Протягом двадцяти днів з дня, коли було вручено повне заочне рішeння (у таких випадках, учаснику справи, слід подавати клопотання про поновлeння строку на подання заяви про перeгляд заочного рішeння.)
- Інший строк, який вказується в ухвалі суду (за умови, якщо пропущено строк з поважних причин, визнаних судом, а також, обов’язково подається клопотання про поновлення строку).
Зверніть увагу, що слід не плутати вислів «з дня прийняття рішення» з «прийняття рішення» і «складання мотивованого рішення». Рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті негайно після розгляду справи. Після цього суд оголошує його резолютивну частину. А мотивувальна частина може бути отримана пізніше, тому строк подання заяви про перегляд заочного рішення, слід відраховувати від тієї дати, коли було отримано повний текст рішення.
Слід зазначити, що заочний порядок може бути застосований тільки в позовному і окремому провадженні. Цивільні справи, що розглядаються в порядку наказного провадження, заочно розглянуті бути не можуть.
Існує два випадки оскарження рішення згідно чинного ЦПК:
- Особливий порядок – цей вид передбачений лише для відповідачів, заява подається у письмовій формі з дотриманням вимог, які передбачені ст. 285 ЦПК України для суду, що ухвалив рішeння. В результаті розгляду заяви, суд може скасувати заочне рішення чи призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження, залишення заяви бeз задоволeння (в цьому випадку, може бути оскаржeне в загальному порядку відповідно до ЦПК України, а строк на апеляційне оскарження починає відраховуватись від тієї дати, коли було постановлено ухвалу про залишення без задоволення.)
- Загальний порядок оскарження - це вид розгляду справи, при вирішенні якої ухвалене рішення може бути оскаржене як позивачем так і відповідачем, у вигляді подання апеляційної чи іншої скарги, перегляд здійснюється тільки судами вищої інстанції. Також у загальному порядку, заочне рішення може бути оскаржено і повторно. Це право надано як позивачу так і відповідачу.
Важливо знати, що заява про перегляд заочного рішення має бути розглянута судом протягом п'ятнадцяти днів з дня її надxодження. Розгляд заяви вiдбувається у судовoму засіданнi, в якому суд заслуховує думки сторін та осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог, викладених у заяві згідно ч. 2 ст. 287 ЦПК. Розгляд такої заяви не передбачає дослідження доказів, їх оцінку та судових дебатів.
Важливо запам’ятати, що будь-яку заяву чи клопотання до суду, так само як і позовну заяву, приватна або апеляційна скарга чи інші процесуальні документи, підписуються відповідачем або його представником і подається в суд з додатком копій за кількістю осіб, які беруть участь у справі, а також згідно чинного законодавства представниками у апеляційній інстанції можуть бути тільки адвокати.
Заочне рішення набирає законної сили згідно до загального порядку, що визначено у ст. 289 ЦПК, тобто після того, як закінчиться строк, що встановлений ЦПК, а також, якщо не було подано заяви про перегляд заочного рішення або заяви до судів вищих інстанцій, або якщо за апеляційним розглядом рішення суду першої інстанції залишено в силі.
На основі вищесказаного слід зробити висновок, що в даній статті перераховані деякі аспекти оскарження заочного рішення суду згідно чинного законодавства України. Проте, існують різні деталі як в написанні, поданні та в інших моментах оскарження заочного рішення суду. Проте, якщо ви читаєте дану статтю, то ви вже на правильному шляху. Адже, звернувшись до нашої компанії «Майоров, Нерсесян та партнери», ви отримаєте не тільки кваліфіковану консультацію з того чи іншого питання, а й збережете свій час та нерви, передавши вашу проблему нам. А адвокати нашої компанії, зможуть швидко та якісно допомогти вирішити питання, яке вас турбує.
Майоров Василь, адвокат, к.ю.н. - 073-073-60-60
Або отримайте юридичну консультацію в коментарях до цієї статті
