Нещодавно, мені зателефонували на стаціонарний телефон. Я підняв трубку та почув жіночий голос, який був записаний на автоматичний пристрій. Мені сповістили про необхідність сплати мною боргу за послуги телефонного зв'язку. Подякувавши такому "роботу", у мене з'явилась думка: - А яким чином такі усні сповіщення будуть мати місце як доказ, у суді при розгляді спорів із різними комунальними службами, підприємствами тощо?

Як приклад, візьмемо енергопостачальну компанію, діяльність якої та фізичних осіб споживачів, регулюються Правилами користування електричною енергією для населення (надалі - ПКЕЕН). Вивчивши існуючу практику я маю наступне бачення даного питання.

Отже.

На даний час окремі підприємства, установи та організації у своїй господарській діяльності використовують технічні засоби раннього оповіщення в тому числі і оповіщення боржників по їх зобов’язаннях.
За технічними можливостями дані технічні засоби раннього оповіщення не здатні підтверджувати факт належного отримання попередження конкретною особою. Таке оповіщення є лише усною формою повідомлення особи та може бути застосоване у виробничій діяльності як профілактичний засіб.

Відповідно до діючого законодавства та зокрема п. 35 ПКЕЕН «Енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку визначеному п. 27 цих Правил».
Відповідно до п. 27 ПКЕЕН «У разі не сплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та не отримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20-й день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі не сплати за спожиту електричну енергію на 30-й день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі».
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, «Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами».
Отже, факт отримання споживачем попередження про відключення має бути зафіксований письмово, що в послідуючому є належним підтвердженням факту отримання споживачем попередження про відключення від електропостачання та є доказом у судовому процесі.
Таке попередження, в разі вручення безпосередньо представником енергопостачальника – споживачу є належним доказом у судовому процесі, якщо воно викладене у письмовій формі, з зазначенням дати вручення, П.І.Б. належного споживача та наявності його підпису або відправлення такого письмового попередження через послуги поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. В даному випадку, при відправленні такого рекомендованого листа обов’язково отримується квитанція про відправлення.

У виробничій діяльності комунальних служб, підприємств також виникають випадки, коли доступ до приладу обліку споживача неможливий.
Так п. 30 ПКЕЕН зазначає, що «Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до приладу обліку, він залишає споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання приладу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу».
Формою такого попередження споживача є також письмове попередження, яке направлене споживачу з використанням послуг поштового зв’язку з повідомленням про вручення поштового відправлення та наявності квитанції.
Однак слід відмітити, що датою відправлення письмового попередження за обставин, які визначені п. 30 ПКЕЕН є дата поштового відправлення.
Вищезазначене підтверджується матеріалами судової практики в яких суди при вирішенні спорів з питань неналежного відключення боржників за спожиту електричну енергію, звертають увагу на факти порушень порядку вручення споживачам (боржникам) повідомлення про відключення.

Таким чином, факт попередження енергопостачальником споживача про відключення від електропостачання, буде вважатися належним, у разі якщо таке попередження споживача було здійснено у письмовій формі з отриманням відповідного доказу про таке вручення. Доказом належного попередження споживача є наявність в документі дати вручення (відправлення), П.І.Б. та особистий підпис споживача (боржника), а також наявності відповідної квитанції про відправлення. При цьому слід вважати, що попередження повинно бути вручене (або надіслане) особі, яка знаходиться в договірних відносинах з комунальною службою, підприємством тощо.

І на сам кінець. Майте на увазі, що вищевказана інформація стосується всіх "оповіщувачів" а не тільки енергопостачальну компанію.

Вказана інформація може бути корисна Вам при розгляді спорів, скористуйтеся нею.