Так трапляється, що при працевлаштуванні, часто бувають відрядження пов’язані із виконання службових обов’язків.
Тому пропоную до Вашої уваги переглянути основні положення законодавства, що регулює дані питання.

Дане питання регулюється положеннями ст. ст. 121, 127, 176, 177 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) і Інструкцією про службові відрядження в межах Україні і за кордоном (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 р.

Отже, згідно з Інструкцією службове відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк в іншій населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Слід відрізняти службові відрядження від службових поїздок працівників. Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним, трудовим договором (контрактом).

Підприємство, що направляє працівника у відрядження, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами про службові відрядження.
Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, в яке він спрямований. Замість днів відпочинку, не використані за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові та неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до діючого законодавства. У разі направлення працівника у відрядження у вихідний день, робітнику після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і заробіток за час відрядження, в тому числі і за час перебування в дорозі.
Звертаємо увагу на той факт, що чинним законодавством України для деяких категорій працівників передбачені додаткові гарантії.

Так, наприклад, ст. 176 КЗпП заборонено направляти у відрядження вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Угоди сторін трудового договору, які суперечать встановленій законом нормі, не допускаються. Також не можна направляти у відрядження без їхньої згоди жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів.

Зазначені норми законів є обов'язковими для всіх підприємств незалежно від форм власності.

Частиною 1 Інструкції передбачений порядок відрядження в межах України працівників підприємств усіх форм власності, згідно з якою направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди спрямований працівник, строку і мети відрядження.

Термін відрядження визначається керівником (директором) або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.
Термін відрядження працівників, направлених для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати термін будівництва об'єктів.

Фактичний час перебування у відрядженні, визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо відповідності але вибуття з місця постійної роботи і прибуття до місця постійної роботи.

Якщо працівник відправлений в кілька населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.
Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття робітника завіряються тією печаткою, якою користуються у своїй господарській діяльності підприємство для посвідчення підписів відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівників підприємства покладено зобов'язання здійснювати реєстрацію осіб, що вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не виплачуються.
Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах і страхових платежів на транспорті.

У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення (крім випадків, коли відправлений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і сплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службових доручень або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців.

Тимчасова непрацездатність відправленого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного проживання повинні бути засвідчена в установленому порядку.

За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включають в термін відрядження.

За час затримки в місці перебування у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати.

Витрати на відрядження відшкодовуються тільки за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків гостинець(мотелів), страхових полісів тощо.
Витрати у зв'язку з відрядженням, не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Сподіваюсь, що вищевикладена інформація допоможе вам уникнути непорозумінь з роботодавцем і знадобиться при виконанні вами своїх службових обов'язків.