Інформація про особу. Чому?  

Ще на початку XIX століття, Натан Ротшильд - майбутній засновник англійської династії відомих банкірів і політичних діячів Ротшильдів, які за один день змогли заробити більше 40 мільйонів фунтів стерлінгів і стали володарями більшої частки всієї британської економіки, сказав про те, що «хто володіє інформацією - той володіє світом».

Сьогодні ми живемо в «інформаційному світі» в якому люба інформація коштує грошей.  
Україна не є винятком. Але іноді з нас «вимагають» надання інформації навіть про себе та своїх близьких на обмін майже абсолютно нічого невартих речей: дисконтних карток, різноманітних бонусів та ін.

Виходячи з цього, варто подивитися на цю картину з юридичної площини. Хто відповість за отриману інформацію про мене? про законність збору такої інформації, наявності певного переліку інформації яка може надаватися фізичними особами про себе та які має наслідки для такої особи що надала таку інформацію а також яким чином уберегти приватну інформацію? вказано нижче.

Отже інформація про громадян (фізичну особу) є інформацією з обмеженим доступом або конфіденційною. Тепер перейдемо до вказаного поняття, яке міститься в Українському законодавстві.
Закон України «Про інформацію» зазначає про те, що Інформація з обмеженим доступом є конфіденційною. Конфіденційною є інформація про фізичну особу. А тепер увага: конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Єдине на що варто звернути увагу, це на слово «може». Тобто, особа надає інформацію про себе лише за своєю згодою. Вона має на це право, але не зобов’язана це робити на вимогу інших суб’єктів (тих самих супермаркетів, кредитних установ, інших фізичних осіб тощо). Запам’ятайте, що лише Ви вправі володіти конфіденційною інформацією про себе та лише тільки Вам вирішувати подальшу долю такої інформації: надавати її чи ні…

Окрім того, Закон України «Про доступ до публічної інформації» вказує на те, що кожна особа має право:

1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;
3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Чинний кримінальний кодекс України, не містить кримінальної відповідальності до якої можуть бути притягнути фізичні особи, посадові особи юридичних осіб, службові особи тощо за розкриття конфіденційної інформації про фізичну особу.

Стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка регулює дані відносини передбачає адміністративну відповідальність та вказує на те, що неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень» та «Про засади запобігання і протидії корупції», тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти (425 грн.) та максимум до вісімдесяти (1360 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погодьтеся, не така вже висока ціна, щоб можна було сплатити штраф за «випадково» надану інформацію про фізичну особу та «продати» таку інформацію іншій особі отримавши значне грошове задоволення.

Є випадки коли посадові та службові особи не несуть юридичної відповідальності за розкриття про Вас та Ваших близьких конфіденційної інформації. Отже посадові чи службові особи, які володіють даною інформацією – відповідальності не несуть, оскільки згідно до вказаного закону: посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов'язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю. Але з іншого боку нічого не заважає знайти та «роздути» підстави для надання третім особам конфіденційної інформації про Вас.

Тут слід погодитися із тим, що про Вас та всіх Ваших близьких вже давно все знають, принаймні володіють всією необхідною інформацією…..А Вами починають цікавитись з того моменту, коли надають вам персональний ідентифікаційний номер, який містить в собі дані щодо: П.І.Б. особи, його рік народження та сам номер (до речі, а чи відомо Вам що буде, яка вийде дата, якщо п’яту цифру Вашого ідентифікаційного номеру збільшити на один, а потім сам такий номер перевести у формат – дата, в екселі?, спробуйте буде цікаво). Щодня вступаючи у різні правовідносини з такими суб’єктами (юридичні особи, фізичні особи, держава в особі відповідних органів та інші) Ви щодня даєте про себе знати та можливість накопичувати інформацію про Вас та Ваших близьких все більше та більше.

Вихід з цієї ситуації є – нічого не робити! Да – саме не робити. Але на превеликий жаль, громадянин України, в наш час, не зможе будь що отримати, заробити, виграти – не  надавши інформацію про себе. Ми є всі заручниками сьогодення, за яке маємо платити, перед отриманням блага цивілізації давши взамін «частинку себе».